Оксану Радушинську знаю недавно. Точніше сказати майже не знаю. Щось читала, десь чула. А вже потім вирішила познайомитися. Адже вона не тільки талановита особистість, а й надзвичайно мужня, сильна волею, мудра словом молода людина. Працюючи над створенням веб-порталу про творчих, талановитих, ініціативних берегинь «Жінка–УКРАЇНКА», спочатку запропонувала їй стати однією з його героїнь, взамін отримавши запрошення на творчий вечір, який недавньої осінньої днини відбувся в Київському будинку офіцерів.
І ось я тут. Зал повен глядачів. На сцені Оксана Радушинська розпочинає цікаву півторагодинну розповідь про свій м’ятний сон осені. Її помічники – відомі і не зовсім композитори та виконавці пісень покладених на слова невтомної володарки слова з Хмельниччини. Милозвучні пісні переливаються у трепетні поезії про осінь. Глядацька аудиторія сприймає їх по різному. Чоловіки вигукують”Браво!”, жінки – витирають з очей непрохані сльози.
Поетесу, письменницю вітають квітами і теплими словами побажань нових творчих звершень і перемог народний депутат України Віктор Бондар, дружина та син українського поета Дмитра Луценка, премію імені якого нещодавно отримала авторка творчого вечора, друзі, колеги, рідні люди.
Переймаюсь гордістю за Оксану. Вкотре переконуюсь, що тільки на нашій українській благодатній землі народжуються такі ось талановиті, гідні свого народу, доньки і сини.
Див. також відеозапис зустрічі.