«Яблука з небесного саду»

Яблука з небесного саду (обкладинка)Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби порадували своєю новою книжкою «Яблука з небесного саду», в якій представлено вірші туркменською (в перекладі знаного туркменського і шведського письменника Ак Вельсапара) та українською мовами. Цю збірку видано дуже ошатно, в твердій обкладинці (в оформленні використано фрагмент картини Густава Клімта «Дерево життя»). Обсяг – 280 сторінок. Це – спільний туркменсько-шведсько-український проект, гарна робота шведського видавництва «ГУН» (м. Стокгольм) та видавництва «Український пріоритет» (м. Київ). Редактор книжки – відомий поет, прозаїк, видавець, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний. Саме він, разом з авторами й перекладачем, і опікуватиметься промоцією книжки в Україні та за кордоном.

Перекладач Ак Вельсапар мешкає в Швеції, це – щирий друг України, не раз, за час роботи над книжкою, приїжджав сюди, зокрема й до Чернігова. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України, гоголівський лауреат. Сергій Дзюба переклав його збірку прози «Смарагдовий берег», яка вийшла у чернівецькому видавництві «Букрек» (головний редактор – Микола Максимець), а нині – в перекладі Сергія українською мовою – готується до друку нова повість Ак Вельсапара «Помста роду Лисиці» . Також оповідання туркменського автора надруковані в усіх провідних українських літературних журналах та газетах.

Пропонуємо вашій увазі відгук Ак Вельсапара на книжку чернігівців «Яблука з небесного саду».

Кохання та філософія?

Творчість українців Тетяни і Сергія Дзюби – явище, яке зустрічається в літературі нечасто. Обоє вони – однаково талановиті  поети. І мені хотілося б відшукати у їхньому письмі бодай якісь спільні риси, незважаючи на те, що у Сергія творчість переважно пройнята глибокою лірикою, а у Тетяни – здебільшого роздумами про сенс буття. Проте неважко помітити подібність у їхньому мистецтві – між філософськими віршами Тетяни та інтимною лірикою Сергія. Він – той, хто віднайшов гармонію та ідеал, хоча б у поезії, Тетяна – в пошуку та очікуванні їх. Утім, підкреслю ще раз, стиль і манера обох поетів – цілком самодостатні.

Чому ж у своїх віршах Сергій переважно звертається до лірики, а Тетяна більше вдається до глибоких роздумів про життя і вічність? Зазвичай у  літературі трапляється навпаки: жінки пишуть про кохання, а чоловіки схильні філософствувати... Однак своєю творчістю українці Тетяна і Сергій Дзюби цей стереотип змінюють. Звісно, це не пов'язано з тим, що Тетяна за професією – вчений літературознавець, доктор наук, професор. Адже чимало поезій написані нею раніше. Зате нескладно розгадати секрет такої кількості інтимної лірики у Сергія. Все справді просто – він закоханий! Закоханий раз і назавжди в одну жінку! Всі його вірші присвячені дружині та Музі – Тетяні! Отож секрет творчого успіху Сергія Дзюби – у вірності його почуттів.

Тексти Тетяни не мають зазначеного адресата. Окрім того, було б великим спрощенням ототожнювати авторку та її ліричну героїню. Але, як на мене, у її творчості однозначно переважають філософські мотиви над усім іншим. На основоположні питання життя, поставлені у цих проникливих віршах, її лірична героїня знаходить справді гідні, мудрі відповіді. Тобто творчість Тетяни Дзюби характеризується реальним поглядом на життя, а її філософія – цілком оригінальна та життєдайна, оперта на християнські ціннісні орієнтири.

У туркменській літературі теж є дуже цікаве подружжя поетів – Атамурад Атабаєв і Бібі Ораздурдиєва. Однак у їхній творчості не можна знайти ні формальної, ні духовної подібності, стилі у них – теж різні. Атамурад і Бібі продовжують зберігати повну творчу самостійність, незважаючи на довге спільне життя.

Дзюби в цьому сенсі представляють інший приклад. Їхня творчість – водночас і чимось схожа, і зовсім різна! Як перекладач, можу сказати, що вірші Тетяни – ускладнені й інтелектуальні, вона чудово демонструє лексичні, стилістичні скарби рідної мови. У її текстах зустрічається чимало колоритних слів та фразеологізмів, які навряд чи можуть бути знайомі звичайному  читачеві. Відверто кажучи, деякі слова й поняття, що яскраво, розмаїто й так органічно присутні у талановитих українських поезіях Тетяни, а також – складні образи, які будуються на них, і мені, іншомовному перекладачеві, поету, збагнути було досить непросто. Часом доводилося їх перечитувати, щоб дійти до суті образів та дивовижно парадоксальних висловів, до осердя самого вірша. Доводилося згадувати, а частіше – вивчати енциклопедії, знайомитися з новими для себе поняттями та афоризмами. А коли я збагнув неймовірну вишуканість, філігранність, чуттєвість, глибину поетичних образів пані Тетяни, постало питання – як усе це перекласти туркменською, щоб вірші звучали природно й красиво, були доступні за змістом? Аби вони не стали для туркменського читача чимось на зразок розгадування кросворду. Адже нелегко знайти щоразу еквіваленти українських образів, висловів і понять туркменською мовою. Тому переклад віршів Тетяни вимагав неабиякої майстерності. Власне, це був певний виклик для перекладача, який я прийняв і зробив усе належне, щоб гідно впоратися з цим непростим завданням. Утім, я отримав велике задоволення, працюючи над цими витонченими і водночас складними, загадковими текстами.

У процесі перекладу творів Тетяни Дзюби мені часто доводилося заглиблюватися в лексику рідної мови, щоб знаходити адекватні слова і точні афоризми, використовувати напівзабуті або й зовсім забуті слова, вирази, лінгвістичні звороти, щоб відтворити красу українських віршів своєю мовою. Це стало найбільш трудомісткою частиною роботи над перекладами віршів Тетяни, власне, й дещиці поезій Сергія. Однак саме це в підсумку виявилося головним здобутком перекладача. Адже завдяки такій, без перебільшення, титанічній роботі, я відкрив для себе чимало нового, цікавого та, справді, корисного! Взагалі, досвідчений, професійний перекладач у пошуках творчих рішень, поставлених перед собою художніх завдань, нерідко здійснює і чудовий внесок у скарбницю рідної мови, збагачуючи її новими гарними образами, влучними, дотепними афоризмами і вишуканими лексичними зворотами. Творчі пошуки безплідними не бувають!

На закінчення, звертаючись до туркменських читачів, яких в Україні також зараз мешкає немало (близько десяти тисяч), хочу зауважити: якщо, читаючи цю книгу, зустрінетеся з незнайомими для вас образами, висловами, лексичними зворотами, якщо навіть вони подекуди здадуться вам чужими й незрозумілими, не поспішайте відкласти книгу, не думайте, що то – помилка перекладача. Адже може бути, це і є те нове у рідній мові, покликане на належному рівні передати зміст українського оригіналу. Також нехай не бентежать читача деякі відмінності у формі та розмірах віршів туркменською й українською мовами. Така відмінність віршованих форм, розміру оригіналу та перекладу творів – цілком виправдана.  Все-таки, в першу чергу, я прагнув найточніше передати непересічні думки авторів, їхні небуденні, неповторні, яскраві образи.

Взагалі ж, я щиро переконаний, що сучасна за своїм змістом і духом та водночас унікальна, витончена творчість українських поетів Тетяни і Сергія Дзюби навряд чи залишить байдужими справжніх шанувальників поезії в Україні, Туркменістані, Швеції і в усьому світі.

Ак ВЕЛЬСАПАР,
м. Стокгольм, Швеція