Жінка-УКРАЇНКА

Ніна Головченко

Модне місце – #КнижковийАрсенал2017 17-21 травня у Києві – «літературне Євробачення», за висловом Оксани Забужко, − стало топ-територією для письменників, видавців, журналістів, політиків, студентства насамперед.

Біля стендів #АКАДЕМІЇ, #А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ, #ВСЛ, #ФОЛІО чи #ФОНТАНуКАЗОК мало не збиваєш з ніг:

1. колишній/нинішній політбомонд: Ющенка, Литвина, Чорновола, Лещенка, Порошенка;
2. популярних письменників: Забужко, Андруховича, Жадана, Винничука, Куркова;
3. молодих авторів: Коцарева, Михеда, Акуленко, Ар’єва, Атлантову;
4. «аксакалів» української літератури: Павличка, Драча, Слабошпицького, Цушка, Лук’яненка.

Арсенальний ритуал: переглянути виставки видань знайомих видавництв, вивчити асортимент книг нових і, нарешті, обрати серед розмаїття декілька видань відповідно до вмісту гаманця. Поспілкуватися наживо зі знайомими письменниками/видавцями, привітатися зі студентами, які таки прислухалися до рекомендацій викладача і приїхали на свято книги. Присісти в залі «Гербарій», «Кафе Європа» чи «Фарби», намагатися вслухатися в дискусію відомих/невідомих авторів/модераторів і поміж слів «хорор», «тревел», «нон-фікшн», «треш», «фентезі» тощо вловити декілька непересічних думок та небанальних метафор.

Із відчуттям приємної втоми завершуєш книжкову феєрією у кав’ярні, де пригощаєшся чаєм із присмаком персика та шматочком пирога з чорницею.

І вже вдома, оговтавшись від мандрів і вражень, розібравши нові книги та іронічні  «#добрілистівки» для друзів, зводиш докупи перші відчуття і думки. Виходить спершу десь так:

1. на Книжковому Арсеналі 2017 домінували українські видавництва, українські автори і україномовні переклади іноземних авторів – і цей асортимент є найбільш затребуваним – доводилося стояти в черзі не за однією книгою;
2. біля стендів, де представлено книги з Чехії, Австрії, Німеччини, Польщі, Швеції мовою цих країн, − покупців практично не було, бо ж мало хто з українців вільно читає тексти німецькою чи польською мовою…
3. серед покупців книг переважали молодь та люди середнього покоління. Дуже мало було (але були!..) серед відвідувачів книжкового ярмарку людей старшого віку, пенсіонерів… Вони або не знають про цю «тусовку», бо не працюють з інтернет (а на ТБ і в друкованих ЗМІ цієї інформації було мало), або не мають коштів на нові книги, які нині вартують дорого;
4. на всіх презентаціях/дискусіях домінувала українська та англійська мови;
5. організатори подбали про різні проєвропейські форми заходів: виставки, презентації, автограф-сесії, дискусії, перформанси, флешмоби тощо – на всі смаки;
6. проте організатори зовсім не подбали про достатність і комфорт  зони WC (тут з усіх боків вигулькував український фактор). Не завадило б також у декількох місцях для тисяч відвідувачів поставити безкоштовні кулери з водою;
7. так само на території арсеналу не було жодного банкомату. Потужні видавництва забезпечили розрахунок за допомогою банківської картки, але більшість книг треба було оплачувати готівкою.

Попри все, на нинішньому книжковому форумі виразно прозвучала тенденція до україномовного та англомовного простору української культури. Це стане певною прірвою для читачів, замішаних на російській мові. (Наприклад, я маю спрагу до читання епатажних есеїв Віктора Єрофєєва, гостя Книжкового Арсеналу 2017, мовою оригіналу. Але в рамках цього бізнес-заходу позбавлена такої змоги. І почуваюся дещо ошуканою, тому що переклад, як зазначав свого часу М. Литвинець, це та сама трава, але висушена…).

Проте отака тенденція видавничого бізнесу – українська+європейські мови – стане чудовою перспективою для молодого покоління українців: патріотів і європейців.

А Путін і «іже с німі», як доводить історія, − не назавжди.