Жінка-УКРАЇНКА

Про книгу Івана Українського та Тараса Мирного «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» (Бібліотека журналу «Бористен»)

Зрозуміло, що як письменнику, мені доводиться багато читати. І не тільки художніх творів – щоб бути «в курсі» справ, розуміти, якими шляхами рухається творча думка моїх колег. Адже для того, щоб написати щось путяще, багато працюю з довідниками й словниками, науково-популярною й науковою літературою. Історією ж цікавлюсь давно і серйозно. А щоб написати повість «Три сходинки голодомору» та цикл легенд «Великий Луг над Дніпром» наполегливо проводила дослідження в бібліотеках і мережі інтернет. Тому книга, яка нещодавно потрапила до моїх рук – «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» зацікавила, а потім і здивувала.

Зацікавила тому, що одразу з’ясувалось – автори неабияк вправно оперують датами, цифрами, фактажем. В яскравій та доступній формі авторами подаються загальноісторичні питання, значний фактичний матеріал дає змогу читачеві опанувати проблеми, які викликали дії деяких українських діячів, міститься аналіз та опис «ключових» особистостей та головних історичних подій.

Здивувала тому, що прочитала: авторами книги є люди, які мешкають за кордоном, в Америці. І я зраділа. Виходить, на чужині, далеко від рідної землі живуть люди, які не просто пам’ятають, а ретельно вивчають історію і навіть нас можуть чомусь навчити, бо дивляться на життя в Україні трішечки під іншим кутом зору, бо не знаходяться у прямій залежності від деяких аспектів життя.

Історик, канд. філос. наук Іван Безена зазначає: «Автори статті І.Український та Т. Мирний окреслили дискусійність їх думок щодо викладу історичних фактів та власної оцінки їх негативних наслідків для українців. Ними у стислій формі систематизовано найважливіші події протягом складної історії нашої країни, Російської імперії, Польщі та наведено багато фактичного матеріалу».

Зізнаюся чесно: з книги дізналась багато нового й цікавого. Як от: про Норильське повстання знаю багато, а про страйк політичних в’язнів СтепЛАГу дізналась детально саме від пп. Івана Українського та Тараса Мирного. Дякую їм за це!

Наші поневолювачі віки й віки намагались будь-яким чином викорінити з українського серця волелюбний воїнський дух. Окупанти спалювали бібліотеки, знищували матеріали етнографічних експедицій, учених, які намагались донести до людей правду про високу культуру й духовні надбання нашого народу піддавали жорстоким репресіям… З українця намагались зробити кріпака-малороса. Після прочитання цієї книги можу стверджувати, що відтепер маємо чудовий методичний матеріал, спрямований на виховання в української молоді патріотизму, прищеплення любові до героїчного минулого наших предків.

«Це своєрідний і актуальний крок авторів, – підкреслює Іван Безена, – у питанні популярного викладу окремих подій та фактів  з нашої вітчизняної історії, який розрахований на широку читацьку аудиторію, яка досить активно цікавиться новими поглядами на минувшину».

Низенький вам уклін, шановні  пане Іване та пане Тарасе! Ваші історичні розвідки розійдуться поміж люди й кожною сторінкою прославлятимуть Україну й розвіюватимуть міфи, створені ворожою пропагандою.

Еліна Заржицька,
м. Дніпро