Я народилася на свято Покрови Святої Богородиці у 1972 році. Напевне, тому, попри всі складності та негаразди мого життя, я відчуваю Її покровительство та захист. І перший дарунок - тe, що я з'явилась на світ у родині художника Василя Лопати. Цe сформувало мою особистість, професійний напрямок і, власне, долю. Дух творчості, ненаситимої праці, самовідданої дружби, жадібного інтересу до образотворчого, музичного, театрального мистецтва панували в нашій сім'ї.
Колись, в складний період мого американського життя, коли я розгубилась, втратила орієнтири, не могла розібратися в собі, коли мучило неясне невдоволення собою, мені пощастило здійснити незабутню подорож по різних країнах, і кожна, така самобутня, така неповторна, чимось важливим обдаровувала мене.
Щодо цікавих історій із життя - їх було безліч! Розповім одну з них, трагікомічну, коли емоції палахкотіли в діапазоні від розпачу і трагічної безнадійності до неймовірної радості та захвату.
Мені було років 14-15, на запрошення маминої приятельки ми поїхали у Польщу. Гостинна тітонька Гражина жила у Лодзі і на початку нашого перебування всюди нас супроводжувала, а потім ми вже самі могли подорожувати. Щодня їздили то в Краків, то у Варшаву.