Жили собі дідусь та бабуся, й були у них цап і коза. Одного разу пішла бабуся погуляти зі своїми кізоньками в поле; прив’язала їх, а сама заходилася квіти збирати. А цап та коза визволилися і побігли до лісу, насолоджуючись свободою. Не зчулися, як і заблукали в хащах, тим часом надворі сутеніло…
Раптом на галявині побачили вони дивовижну хатинку, в якій мешкала справжня Баба Яга. Злякалися та й почали у неї проситися, аби відпустила їх додому.
«Ні, хіба ж ви не знаєте, яка я підступна й люта?! – гримнула та. – Сидіть собі тихенько, змиріться з долею. Як звільнюся, то побалакаємо про усіляку всячину. А будете галасувати чи спробуєте втекти, то спіймаю й перетворю вас на жаб. Все, не капризуйте, бо я зараз варитиму чарівне зілля».