Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Виртосу Ірина
Навіщо Гендерний музей у Харкові взуває чоловіків у взуття на підборах
Чоловікам, які заходять до цього музею, пропонують взути черевички на високих підборах… Не кожний чоловік наважиться вистояти-виходити всю екскурсію на підборах. А жінки нічого – бігають… і так все життя. «Так то ж жінка…».
Розповісти про жінку без цензури, а не применшити роль чоловіка – одна з ідей Музею жіночої та гендерної історії (далі – Гендерний музей).
«Майдан. Жіноча справа» – сімнадцять інтерв’ю з жінками, які творили Майдан
Червень 10, 2014 - 15:04 — perohanych
З друку вийшов збірник інтерв’ю під назвою «Майдан. Жіноча справа», підготовлений Українським жіночим фондом. Унікальність видання в тому, що тут описані не тільки спогади очевидиць. У виданні представлені важливі соціальні ініціативи, які виникли на хвилі Майдану, і тепер втілюються в життя, сприяючи розвитку громадянського суспільства в Україні. І в цьому важливу роль відіграють саме жінки.
Говорити, планувати і робити
Вісім порад психологів щодо того, як прийняти нову реальність і новий досвід учасника бойових дій...
Що робити зараз і як прийняти новий досвід і відновитися для «нормального» мирного життя? Чи можна відчувати себе в безпеці, якщо не підтримуєш деякі ідеї Майдану? А якщо взагалі його не підтримуєш? Почуття «провини», що не ти був (була) на барикадах, коли розстрілювали людей, — це природній, нормальний етап у процесі горювання за загиблими. Однак як знайти в собі сили простити собі?
Думки вголос: Не прощаю...
Неймовірно. Я, зазвичай, така балакуча - уже кілька місяців не знала, що сказати. Більше того - не хотіла. Триває жорстка інформаційна війна, і мені найменше хочеться в ній брати участь. Щоб навіть напівподих від сказаного мною слова не зашкодив...
Але зараз інакше. Моя бабуся, якій є за кого плакати (поховала двох синів), після новин-потрясінь молиться і пригадує своє дитинство 40-х років, як батько не повернувся з війни. Моя мама, яка раніше боялася за мене, бо я "в Києві", починає тривожитися за мого брата, який - молодий, сильний, військовозобов'язний. Таких як він - перших викликають. Моя подруга - в епіцентрі подій, у Сімферополі, - сказала, що ніколи не бачила настільки порожній вокзал.
Не бутербродом єдиним, або Навіщо Майдану «Жіноча сотня»
Лютий 11, 2014 - 14:16 — perohanych
Настя Федченко - одна учасниць "Жіночої сотні". Фото з Facebook-сторінки Анастасії
"Вчора на вході в Український Дім. Там охорона у вигляді tough men, зрозуміло, у балаклавах і формі, всьо, як треба.
- Чоловіки мають показувати документи, а жінки - посміхатися.
- Чому так? - питаю.
- Жінки повинні посміхатися, щоб людям було приємно! (сказано поблажливо і з твердим переконанням, що це - найкращий комплімент у моєму житті).
