Головна

Ірина Любиченко

Ірина Любиченко — автобіографія

Ірина Миколаївна Любиченко, народилася 31 січня 1964 в селі Новому Селі, Ярмолинецького району, Хмельницької області, де й зараз проживаю. В 2002 вийшла моя перша збірка «Я ще не птах» під літературним ім’ям Ірина Гуцал.

Ірина Любиченко: Щастя по-справжньому можливе лише з Україною

Хто ще може позмагатися з українцями в почутті патріотизму. Ми зациклені (в хорошому розумінні цього слова) на цьому від народження і до кінця днів своїх. І, навіть, коли доля закидає нас далеко від України, ми все одно залишаємось українцями в душі. Там ми знаходимо все:і гроші, і спокій, і, навіть, визнання, а от щастя по-справжньому можливе лише з Україною. Такі ми вже є українці.

Поезія Ірини Любиченко

* * *

Десь йдуть дощі,десь падають сніги,
Десь зараз небо зорями засіяне,
А десь йде жінка,наче крізь віки
І кліпає мені сумними віями.
Я наче б її знаю,наче б ні,
Ми начебто стрічались й не стрічалися,
Вона в якомусь десь була вікні,
Когось чекала чи із кимсь прощалася.
Її овал слов’янського лиця,
(Таку класичність чи у Бога вимолиш?)
І погляд,погляд – птиці чи гінця –
Кудись намітить то уже не стримаєш.
Я знаю її вдачу і норов –
О як вона тримає гордо голову! –
То йде вогнем,то ледяніє кров,
То плавиться земля неначе олово.

Об'єднати вміст