Двоє

Молодшому було сімнадцять…
Старий мав сімдесят і три.
Молодший мріяв про майбутнє,
А старший жити ще хотів

У вільній матінці Вкраїні,
Яку виборював ще дід.
Молодшому закрили очі.
Старий відчув під серцем лід.

Але то був не лід, а куля.
Ворожа? Рідна? Не чужа…
Ішов відстоювати гідність,
Не знав, що там його межа.

І ось лежать вони обоє,
Поєднані навіки боєм.

Василь Кузан
24.02.14