Ніколи раніше мені не випадало бувати на усіляких заходах у військових частинах. Ні з цікавості, ні по роботі, ні по дружбі... «Раніше» – це до війни. За останні кілька місяців довідалася про армію, як і багато хто з нас, у рази більше, аніж це природно для цивільної людини. Проте реалії життя вносять власні корективи і розставляють акценти, відповідно до громадянської позиції і особистісних вимог сумління. Отож, тепер для мене армія – це не просто звичайні люди при службі, а герої. Гідні. Порядні. Справжні. Пишаюся, що набула серед військових немало, якщо не друзів, то принаймні добрих знайомих. І їх щоразу більшає. І йдеш до них – з відкритою душею та правдивим словом. Як ото днями.
Військова частина А-0598, а в народі просто «старокостянтинівський автобат», святкувала свій 41-ий день народження. Звісно, обійшлося без бучних урочистостей. Проте натепер увага до вояків набула особливого, навіть звеличеного значення, і щирі слова подяки за їхню щоденну працю-службу сприймаються по-особливому не пафосно. Хоча були і традиційні в таких випадках вітання від влади, від військового керівництва, від колег-авіаторів. Голова райдержадміністрації Михайло Яснюк зі своїм заступником Олегом Борикіним подарували військовим ремонтникам набір ключів, що безсумнівно знадобляться в роботі. Низка «автобатівців» отримали подяки-грамоти-подарунки від командира військової частини підполковника Олега Рожкова. Привітав і головний районний міліціонер, і тво. начальника гарнізону Микола Старушик. А мистецьким подарунком стала концертна програма від працівників 42 ГБО (начальник Сергій Чеплаков), до яких випало долучитися й авторці цього матеріалу. Для військових ремонтників співали: Марійка Голюк, Саша Франчук, Катерина Аргунова, Ірина Качан, Юрій Вілавський та офіцер-культуролог капітан Олександр Петрук. Танець подарувала юна учасниця колективу «Блек-денс Імперіал». Винуватці свята аплодували, підспівували і раз-по-раз гриміло над плацом наше: «Слава Україні! Героям слава!»
Вже по завершенню концерту, розпитала у заступника командира в/ч по роботі з особовим складом підполковника Сергія Альбошого не про свята, а про будні частини. Зокрема на сьогодні більше двадцяти військовослужбовців частини перебувають у зоні проведення АТО. Загалом за час збройного конфлікту на Сході України побувало більше п’яти десятків старокостянтинівських «автобатівців». Їхніми руками ремонтується техніка майже на передовій. Що ж до мирного Старокостянтинова, тут працівники ремонтного відділу довели до пуття чимало техніки, котра була вже практично «не живою» і просто іржавіла (як і все в нашій мало не знищеній тодішньою владою армії). Після завершення ремонтних робіт техніка власним ходом перебазувалася до інших частин ЗС України, зокрема й на Схід держави.
Природно поцікавилася, чи має частина у чомусь нестачу, чи є з чим звертатися до волонтерів? На що пан підполковник запевнив у чудово налагодженій співпраці з владою – від місцевого-районного до обласного штибу, – котра допомагає вирішувати і питання з матеріально-технічним забезпеченням, і з харчуванням, і ще цілу низку нагальних питань. Єдине, про що просять «автобатівці» у свого командування – збільшити чисельність штату, аби ще краще і ще швидше відновлювати техніку для війська. Пропозиція отримала схвальний відгук.
Отож, разом переможемо!
Більше фото: https://www.facebook.com