Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Мастєрова Валентина
Координати простої довіри і доля-мачуха
Липень 5, 2018 - 20:50 — perohanychМастєрова В. На тому боці : збірка / Валентина Мастєрова. – Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 224 с.
Художній світ збірки новел Валентини Мастєрової «На тому боці» постає як дифузія проекцій: зовнішній подієвий сюжет дисонансний внутрішньому світовідчуттю персонажів, які ідеалізують об’єкти любові, позбавляючи їх тіней і доводячи до абсолюту. Проникна здатність любові-абсолюту безмежна, мов рентгенівський промінь, тому оприявнює флюрограму недуги особистісної, родинної чи суспільної («Сиродій») і водночас позбавляє маленьку героїню критичного підходу й адекватного реагування на дорослі рішення. Дитинна упередженість сприйняття – це феномен радісної любові, помноженої на наїв сподівань.
Нове життя «Сучої дочки» Валентини Мастєрової
Листопад 25, 2015 - 01:07 — perohanych
Еклезіаст переконаний: «В майбутні дні все буде забуто. Нема пам’яті колишнім людям. І любов їхня, і ненависть, і ревність пощезнуть. І нема вже їм участі ні в чому, що діється під сонцем!..». Однак залишається мистецтво, яке правдиво відображає життя.
Гостросюжетний, захоплюючий, незабутній роман відомої української письменниці Валентини Мастєрової «Суча дочка» свого часу викликав гучний резонанс далеко за межами рідної Чернігівщини. Про нього багато писали, його активно обговорювали високочолі академіки та прості люди – хлібороби, робітники…
І от – нове життя знаменитої книжки! Цього року ошатна «Суча дочка» побачила світ у авторитетному харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». У своїй передмові до роману видатний український письменник, Шевченківський лауреат Олександр Сизоненко, зокрема, говорить: «Давно вже не читав із таким захватом прозу. З часів Олеся Гончара, Павла Загребельного, Григорія та Григора Тютюнників, Євгена Гуцала і Володимира Дрозда… А тепер ось – Валентина Мастєрова!.. Так, я читав, не відриваючись, до третьої-четвертої години ночі. Того самого вам бажаю. І, певен, так воно й буде…
