Брагінець Світлана

Третя книжка сеньйори Людмили

 На цій презентації все було чудово – і заповнений зал, і щасливі обличчя школярів, та невимушена, по-справжньому святкова атмосфера!.. Не щодня ж можна ось так поспілкуватися з цікавою письменницею, нашою обдарованою землячкою Людмилою Шутько, котра нині мешкає в сонячній Італії, і щойно приїхала звідти, аби представити свою нову (вже третю!) книжку оповідань та казок для дітей «Чи є душа у дерева?».

Вела це захоплююче свято в Чернігівській центральній міській бібліотеці для дітей імені Олександра Довженка улюблениця юних читачів – заступник директора Чернігівської міської ЦБС Ганна Маджуга. Виступив і письменник та перекладач, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» і президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба, завдяки якому вже три книжки Людмили Шутько вийшли на рідному Придесенні українською мовою. Добродій Сергій – перекладач та упорядник талановитих казкових збірок сеньйори Людмили. Допомагає тепер землячці й Ганна Маджуга, організатор бібліотечної справи, котра прекрасно знає дитячу психологію. Також авторка Людмила Шутько щиро подякувала за постійну підтримку головному редакторові «Деснянської правди», поетесі Людмилі Пархоменко та ветерану журналістики Надії Погосовій і всім своїм читачам. Адже саме ось такі чарівні зустрічі дійсно надихають на творчість!

Сильніший від смерті

%d1%84%d0%be%d1%82%d0%be%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d1%80%d0%b5%d1%82Побачили світ дуже ошатні книжки Олексія Максимовича Дмитренка, Шевченківського лауреата, життя і творчість якого тісно пов’язані з рідною Чернігівщиною. У молоді літа майбутній видатний український письменник мешкав і працював на Придесенні – був робітником та бригадиром бригади штампувальників Прилуцької взуттєвої фабрики № 19, за успішну роботу був занесений на обласну Дошку Пошани. А здобувши визнання, цей привітний і чуйний добродій багато разів приїздив на Чернігівщину, любив спілкуватися зі своїми читачами.

Пам’ятаю його зворушливий творчий вечір у музеї М. Коцюбинського, гарно організований онуком класика – тодішнім директором музею Юлієм Романовичем Коцюбинським. Тоді йшла мова про дуже сміливу та правдиву художньо-документальну повість Олексія Дмитренка «Аист» (у доповненому перекладі – «Аист: Сильніший від смерті») про мужнього офіцера та поета Олександра Стовбу, який героїчно загинув в Афганістані. Ця книжка важко йшла до читача, долаючи мури-заборони підступної радянської цензури, але, тільки-но вийшовши з друку, отримала, справді, гучний резонанс, і саме за цю неординарну повість Олексій Максимович відзначений Шевченківською премією.

Ірина Жиленко – про таємниці Володимира Дрозда

%d1%96%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b6%d0%b8%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%beІрина Жиленко та Володимир Дрозд – подружжя видатних українських письменників, Шевченківських лауреатів, шляхетних людей, котрі так щиро, вірно й зворушливо кохали одне одного! Дружина нашого земляка залишила прекрасні та відверті спогади про їхнє життя. Називається ця ошатна, велика за обсягом книга «Homo feriens» («Людина святкуюча»), і вийшла вона у видавництві «Смолоскип». Так от всім, хто хоче дізнатися якомога більше про Володимира Дрозда: яким він був насправді, як ставився до своїх близьких та друзів, як створював свої чудові романи, варто прочитати ці проникливі спогади Ірини Жиленко. Бо це – дуже незвичайна книжка! Таке емоційно чутливе переживання далекого і близького минулого, витворене на художньому опрацюванні спогадів, щоденникових записів, листів, власної поетичної та життєвої долі. Це – і своєрідна біографія славетного покоління шістдесятників, й образне оживлення незабутніх днів творчої молодості та громадянського мужніння. Вдала спроба осягнути природу і драму митця!

Незабутній Євген Гуцало

Ми, чернігівці, справедливо вважаємо видатного письменника Євгена Гуцала своїм земляком і пишаємося цим. Адже майбутній Шевченківський лауреат мешкав у Чернігові і працював у редакції обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт» (нині – «Гарт») разом із уродженцем Придесення Володимир Дроздом! Взагалі, вагомість кожного письменника визначається часом. Євген Гуцало відійшов у вічність, але й зараз залишається незабутнім. Продовжують виходити його книжки, і ми можемо із задоволенням читати й перечитувати твори нашого чудового класика, сповнені життєвої мудрості, доброти та колосальної позитивної енергії.

У Чернігівській центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є всі книжки Євгена Гуцала, зокрема й ті, котрі побачили світ уже після його смерті. Так, у популярній серії «Українська класика» київського видавництва «Український письменник» надруковано ошатну книжку Євгена Гуцала «Хустина шовку зеленого». У ній вміщено повісті, новели та публіцистику Майстра. Як на мене, Гуцала й нині цікаво читати з того, з чого він починав: із малої прози та поезії. Там він – молодий і справжній! Звідти передаються витончено чарівні запахи гуцалівської мови, іскрометний народний гумор, кольорова стихія слів, за якими вгадувався майбутній спокійний усміхнений романіст.

Чарівні тексти про найпотаємніше

Галина Федоренко Поезія – дивовижна сила, яка дає людині можливість бачити прекрасне навкруги, відчувати себе дійсно потрібною у безмежному просторі Всесвіту, розуміти інших, щиро співчувати, радіти, допомагати, досягати мети, кохати, мріяти й сподіватися, любити рідну землю і людей. Про це – перша книжка віршів нашої юної талановитої землячки Галини Федоренко «Храм душі». Народилася вона в Чернігові. Закінчила ліцей № 15 із золотою медаллю. Переможець багатьох всеукраїнських, обласних, міських мовно-літературних конкурсів і предметних олімпіад. Зараз – студентка філологічного факультету ЧНПУ імені Тараса Шевченка. Поезією захоплюється з дитинства. Впевнена, що будь-яка людина, перш за все, має досконало володіти державною мовою та вивчати інші мови.

Люко Дашвар – про Майдан і Чернігівщину

Люко Дашвар Покров (обкладинка)Нещодавно побачив світ новий гостросюжетний, захоплюючий роман «Покров» популярної української письменниці Люко Дашвар (справжнє ім’я – Ірина Іванівна Чернова), дія якого відбувається в Києві, на Майдані – під час Революції Гідності, і в нас, на Придесенні, – в XIX столітті та в наші дні.

«Чорної ночі року 1843-го в курильні власного маєтку з вікнами на осінній голий сад конав шістдесятирічний Ярема Дорош – єдиний син славного полкового хорунжого Петра Дороша, хазяїн гайків, млинків, нивок, винокурень, сіл у Козелецькому, Остерському й Ніжинському повітах, двоповерхового кам’яного палацу в Чернігові та викоханої садиби в Дорошівці на Десні. Білорукий, наче зроду шаблі не тримав, кістлявий, дужий – хрипів на турецькій отоманці, устеленій перським килимом, утрачав свідомість, приходив до тями, чіплявся очима за святі лики, нечутно ворушив устами, ніби питав спантеличено: «Уже й час?»…

Вшанували видатного земляка Василя Чухліба

Василь Чухліб Нові дуже цікаві, ошатні книжки отримала чернігівська бібліотека імені Михайла Коцюбинського. До 75-ліття з дня народження нашого видатного земляка, Майстра слова Василя Чухліба побачила світ його збірка казок для дітей «Пісня тоненької очеретини». Вражають і чудові, незвичайні тексти, які, безперечно, сподобаються нашій малечі, і талановиті, дотепні ілюстрації художниці Катерини Іванової.

Василь Чухліб народився 19 липня 1941 р. в невеличкому селі Лебедівка на Чернігівщині у родині сільських учителів. Закінчивши школу, працював сількором місцевої газети в Острі, потім навчався на мовно-літературному факультеті Київського педінституту. Майже два десятиліття був заступником головного редактора видавництва «Український письменник». Опублікував багато чарівних книжок для дітей, загальний наклад яких перевищив один мільйон примірників! У 1996 році він отримав премію імені Лесі Українки, а 20 листопада 1997-го письменник відійшов у вічність.

​Золоті слова Михася Ткача

 

Осінні акорди Від любові до болю Зерна слова

У чернігівській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського – чимало книжок відомих земляків. А один із найпопулярніших письменників нашого Придесення – Михась Ткач. Це – великий подвижник, який уже багато років очолює Літературну спілку «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів», активно пропагуючи сучасну українську літературу та творчість земляків. Він – член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародних та всеукраїнських літературних нагород.

«Як хочеться в світі коханою бути»!

Ніна ТКАЧЕНКОЩо твориться з людською душею, коли раптом втрачаються життєві основи – суспільні та особисті? Талановита поетеса з Прилук Ніна Ткаченко (берегиня цілої поетичної родини) образним і пристрасним словом ніби малює портрет свого духу. А ошатні сучасні й старі світлини з сімейного архіву в її нових книжках доповнюють його емоційністю інтонацій.

Взагалі, письменниця й журналістка Ніна Ткаченко – особистість на Придесенні відома. У нашій чернігівській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є майже всі її книжки. Але хочу звернути увагу читачів моєї улюбленої газети «Деснянська правда» на нові цікаві збірки поетеси. Зокрема, мені неабияк сподобалася її книжка віршів «Космея».

Володимир Сапон – людина-енциклопедія!

Володимир СапонПридесення славиться своїми талантами! У Чернігівській центральній міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського та у всіх бібліотеках-філіях Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи великим попитом у наших читачів користуються книжки відомого українського письменника, журналіста, краєзнавця, перекладача Володимира Сапона. Вражають і його неповторне обдарування тонкого, чарівного лірика, і знання історії, й велика краєзнавча робота. Причому письменник не лише має енциклопедичні знання (воістину це – людина-енциклопедія), але й уміє напрочуд цікаво розповісти про минуле рідної Чернігівщини, маловідомі історичні факти з життя наших славетних земляків. Тому його краєзнавчі дослідження привертають увагу не лише фахівців-науковців, а й широкого загалу наших читачів: літераторів, журналістів, педагогів, працівників культури, студентів, школярів, просвітян, всіх, хто щиро цікавиться історією України та рідного краю.

Твори чернігівського подружжя звучать уже на всіх континентах!

Обкладинка (третій том)У Канаді вийшов третій том чотиритомника Тетяни і Сергія Дзюби «Вірші 60-ма мовами світу»

Не думала, що з таким нетерпінням чекатиму появи третього поетичного тому грандіозного міжнародного літературного проекту, започаткованого лише два з половиною років тому. Але за цей час українські письменники з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби стали відомі на увесь світ! Адже їхні твори тепер перекладають в Європі, Америці, Азії, Австралії та Океанії, Африці… І не тільки перекладають, а й друкують у провідних зарубіжних літературно-мистецьких газетах та журналах, видають в антологіях і окремими книжками та влаштовують чудові презентації на міжнародних фестивалях поезії.

І ось – третій том! Дуже ошатна, вдала обкладинка – український Крим, Бахчисарай, легендарний ханський палац… «Це – наша дружня підтримка багатостраждальному кримськотатарському народу, котрий зараз особливо потерпає від окупації півострова», – наголошує Сергій Дзюба.

Нове життя «Сучої дочки» Валентини Мастєрової

Еклезіаст переконаний: «В майбутні дні все буде забуто. Нема пам’яті колишнім людям. І любов їхня, і ненависть, і ревність пощезнуть. І нема вже їм участі ні в чому, що діється під сонцем!..». Однак залишається мистецтво, яке правдиво відображає життя.

Гостросюжетний, захоплюючий, незабутній роман відомої української письменниці Валентини Мастєрової «Суча дочка» свого часу викликав гучний резонанс далеко за межами рідної Чернігівщини. Про нього багато писали, його активно обговорювали високочолі академіки та прості люди – хлібороби, робітники…

І от – нове життя знаменитої книжки! Цього року ошатна «Суча дочка» побачила світ у авторитетному харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». У своїй передмові до роману видатний український письменник, Шевченківський лауреат Олександр Сизоненко, зокрема, говорить: «Давно вже не читав із таким захватом прозу. З часів Олеся Гончара, Павла Загребельного, Григорія та Григора Тютюнників, Євгена Гуцала і Володимира Дрозда… А тепер ось – Валентина Мастєрова!.. Так, я читав, не відриваючись, до третьої-четвертої години ночі. Того самого вам бажаю. І, певен, так воно й буде…

Об'єднати вміст