Нема на що нарікати,
Лиш самим на себе…
Якби слухали Шевченка,
То й жили б, як треба.
Якби слухали-читали,
І все розуміли,
То б державу вільну мали
І життю раділи.
Якби землю біля хати
Засівали дружно,
Не було б в краю багатім
День за днем – сутужно…
Кожен хоче керувати,
До булави рветься,
І шукає винуватих,
Може, де знайдеться,
Чи той німець, чи москалик,
Чи лях – і на нього
Спишем гріхи-неудачі,
Ніби на німого.
А ще краще, знайдем свого
Немудрого брата,
Бо він крайній – не так мислить,
Не за того
Йде голосувати…
І не там стоїть у церкві,