Валентина Люліч

Валентина Люліч — біографія

Валентина Анатоліївна Люліч народилася 1983 року в сім’ї службовця. З 1989 року постійно проживає в Рівному.

2000 року із золотою медаллю закінчила ЗОШ №25, а 2005 року – із відзнакою закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (місто Харків). Працює в органах прокуратури Рівненської області. Поряд із цим захоплюється східними танцями, плаванням, різноманітними видами вишивки.

Її твори друкувались у літературних журналах «Дніпро» (м. Київ), «Погорина» (м. Рівне), «ЛАВА» (м. Харків), в українсько-російсько-німецькому часописі «Склянка часу» (м. Канів), «Білоруський квартальник» (республіка Білорусь), Рівненському обласному щомісячнику «Зелені шати», альманасі «Мить у кишені» (м.Київ).

Читати далі

Валентина Люліч: Притулившись до серця країни, У поезії тіло тремтить

***

Руки пестять ліси і хмарини,
Як в обіймах усе охопить!..
Притулившись до серця країни,
У поезії тіло тремтить.

Відкриває себе, тендітна,
Перед нами уся стоїть.
Як, Вкраїно, тебе не любити!
Цілувати б тебе кожну мить.

Тільки б слів у душі вистачало.
Ця любов безневинна, проста.
Щоби слово її звучало,
Відкриває у світ вуста.

Де ще є поезія більша –
В поцілунку словами мовчать! –
Як тоді, коли сказані вірші
З вуст країни у пісні звучать!

Поезія Валентини Люліч

Жінка

Я – дівчина, богиня, просто жінка.
Руки не підніми, не оскверни.
Із мене починається стежинка
Твоєї чоловічої стерні.

Я – жінка, нероздільна суть Адама,
Ребром довічно серце бережу
І спокушаю райськими плодами,
Шляхи до щастя вірністю в’яжу.

Я – Муза, а тому, що просто жінка.
З долонь натхнення – мов жива вода.
Рукописів я списана сторінка,
Джоконда на полотнах молода.

Я – Геба, я – богиня, Афродіта.
В цілунку присмак меду і життя.
В мені ростуть твої майбутні діти,
Твій янгол-охоронець також я.