Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Яцура Людмила
Сьогодні Україні треба бути...
Сьогодні Україні треба бути,
Хвилин чекання вже нема! Пора!
Як треба нам здолати час цей лютий,
Розквітнути щоб потім із добра!Як треба розум й духу міць з’єднати,
Щоб волі найчистіший був політ!
Як треба жити і в житті цім знати,
Що буде, буде український рід.І знов тривога, чути стрілянину,
Хто ще не бачить, це іде війна,
Війна, щоб бути нашійУкраїні,
Такій, щоб правда тут була..Не хліб з’єднав нас у важку годину,
В собі відкриті поривання рубежі
Мужніє дух в серцях з вогнем калини
На лезі віколомної межі.Сьогодні Україні треба бути,
Хвилин чекання вже нема! Пора!
Сьогодні 25-річниця виведення військ з Афганістану
Лютий 15, 2014 - 11:23 — perohanychВідрізок пам’яті… Вогонь.
Чужа земля в полоні каменів стіни.
Відірване життя, і страх, і жах,
Нікому не потрібної війни.
Кому? За що? Шалений вихор,
Чорний градобій і біль,
Який нестерпно понесли
Дочки Вкраїни, молоді сини,
Нікому не потрібної війни.
В очах, у серці той важкий тягар
Навіки закарбованих втрат, ран,
Тих ран не бачив тут ніхто,
А лиш Афган…
Тюльпани чорні повертав,
І скроні матерів вкривав
Великим відпечатком сивини,
Нікому не потрібної війни.
Шумлять степи, із неба сліз дощі…
Могли б ще жити з нами і вони,
Та вкоротили вік страшні роки,
Нікому не потрібної війни.
А пам’яті сліди залишаться, як сни,
Такі гіркі, як застарілі полини,
Вони в червоних маках-відголосках,
Нікому не потрібної війни.
У жовто-синьому - нам сонце золоте!
У жовто-синьому – нам сонце золоте,
Благословення, вічне процвітання!
Це – сходи із добра! Добро – святе!
Наш прапор – щастя й миру панування!У жовто-синьому – вода джерельночиста!
Життя у просторі – велике і святе
Для України у калиновім намисті
Дорога вибрана, вона до зір веде.Наш прапор – день наш завтрашній, новий,
Душі прозріння і її надбання,
Життя енергія та іскра Божа в нім
В майбутнє промінь вірний, сонцесяйний!
27.01.2014 Людмила Яцура
«Тримайтеся браття…»
Тримайтеся, браття,
У вітер, мороз!
Потрібна нам всім перемога!
Тримайтеся, браття!
Не прийде ж десь, хтось
Творити нам нашу дорогу.
Тримайтеся, браття!
Заради життя
І честі, і гідності, й слави,
Бо права ж ніхто
І нікому не дав
Глумитися з долі держави.
Тримайтеся, браття!
І зійде зоря!
Здобута, любов’ю умита,
Одягне вінок із калини вона,
Волошок і маків, і жита!
27.01.2014 Людмила Яцура
«Чи крихта людяності є?..»
Чи крихта людяності є?..
Віддайте те, що вже не ваше,
Вас розхитали всі роєм,
Бо гідність це найвище завше.Зима… і вітер, а Майдан стоїть
За правду, за свободу свою
В п’ятнадцятиградусний мороз
Не розганяється водою.Фашисти! Вам цього замало,
В Дніпропетровську щоби враз
Ми Карбишева всі згадали.
Хто відповість за дій наказ???Як?.. з вами?.. на одній землі?..
За паспортом, ми - України громадяни
Не змиє ні одна вода гріхи,
всі втрати і душевні рани.Та скільки б нелюдам води не лити,
До волі все здолати зможемо,
Бо маємо ми краще жити!
Майдан живе! Йому ми допоможемо!
«Де ж ваше слово, наші генерали?..»
Де ж ваше слово, наші генерали?
Права народу захищати вам!
Вставайте ви, як козаки вставали,
Не продавайте землю ворогам.Хай «Беркут» підло не накриє волю,
Він притаївсь за спинами солдат…
І справжній бій – це бій з самим собою!
Побач майбутнє – рішення приймай.Ви – командири, корені – козацькі!
Хай зріє промінь гідності у вас,
Не наламайте дров тоді ж зненацька
І зважте кожен совістю наказ.Земля – ЄДИНА! Горді тут ми жити,
Дісталась доля може й не проста.
Та честь велика – людям щоб служити
В промінні віри, правди і добра!!!!
«Ніким мого народу не зломити…»
Ніким мого народу не зломити,
Яких важких не знали б ми часів!..
Горить в серцях вогонь!
Не загасити!!!
Він за калини цвіт,
За мову солов’їв.
Горить в серцях вогонь!
Від роду і до роду.
Віків в нім мудрість –
Землю зберегти!
Пишаюся тобою, мій народе!
І кращого у світі не знайти!!!
23.01.2014 Людмила Яцура
«Ви ж на вірність присягали???..»
Ви ж на вірність присягали???
То чому така стрільба,
Це уже не збір майдану –
Назріває вже війна.А чи можуть розсудити
Зазомбовані мізки,
Що інакше можем жити,
Є у них такі думки?Не з народом… Присягали?..
Які ж цінності тоді?..
Що одним – грошей замало,
Іншим – щастя в боротьбі!Досить у серця влучати!
Бо мільйонів гнів росте!
Не зупинять ваші ґрати!
Україна понад все!
22.01. 2014, Людмила Яцура
«То не вітер свище і буря,..»
То не вітер свище і буря,
Не гуркочуть зимою громи,
То летять в Україну кулі,
А народ вже встає із колін.Скільки б псів на людей не цькувати,
Та не вистачить кийок, гранат,
Бо козацький наш дух не здолати,
Це не бачить лиш тільки «гарант».Україна вже інша! Люди!
У рішучості – кожен крок!
Вороття у безодню не буде,
Тож не тисніть рушниці курок!
21.01.2014 Людмила Яцура
«Іду до волі!…»
Іду до волі!..
Іду тернами!..
Поглянь, наш Боже,
А що ж це з нами?
Чи лід чи камінь,
Чи морок сірий,
А душу дав ти
Нам ніжну, й білу.
А може в когось
Її немає…
Тому і гірко,
Тому страждаєм.
Терни – колючі,
Сліди – червоні
Рушник-дорога
Лише з любові…
Пшеничне літо,
Калини осінь,
І весна прийде,
Відкриє просинь.
Іду до волі,
Іду тернами…
Помилуй, Боже!
Ти ж завжди з нами!.
21.01.2014, Людмила Яцура
«Чи проснуться у серці досвітні вогні?..»
Чи проснуться у серці досвітні вогні?..
Чи впадуть ці сумнівні тумани?..
А чи вистачить сили зізнатись собі,
Що у цьому житті заблукали?Стали ви по той бік барикад,
Присягали ж на вірність народу…
Проти себе йдете, проти Бога в собі,
Бо не знаєте смаку свободи.І чи є ота сила – священна любов
До землі, яка кров’ю умита?..
Дух до волі життя закликає нас знов,
Ця дорога добром буде вкрита.Не блукай у собі! Час чекання – вантаж,
І душі – невимовні надії…
Терези – чорно-білі, себе на них зваж!
Пробудіться майбутнього цілі.
20.01.2014, Людмила Яцура
«Барабани б’ють! Вставайте!..»
Барабани б’ють! Вставайте!
Хай свавіллю прийде край!
І щоб сяяти зорею,
Підіймись, Вкраїно! Встань!Розступіться чорні хмари!
Дух наш – камінь, небеса!
Кличуть сурми й барабани!..
Хай зламається коса!Можна в біле маскуватись…
Із брехнею жити, йти,
Можна десь в пітьмі сховатись,
Та від себе не втекти!Мій народе! Зоресяйний!
Променевий погляд твій!
Маєш жити ти у правді,
Гідно, вставши із колін.
20.01.2014, Людмила Яцура
