Яцура Людмила

Сьогодні Україні треба бути...

Сьогодні Україні треба бути,
Хвилин чекання вже нема! Пора!
Як треба нам здолати час цей лютий,
Розквітнути щоб потім із добра!

Як треба розум й духу міць з’єднати,
Щоб волі найчистіший був політ!
Як треба жити і в житті цім знати,
Що буде, буде український рід.

І знов тривога, чути стрілянину,
Хто ще не бачить, це іде війна,
Війна, щоб бути нашійУкраїні,
Такій, щоб правда тут була..

Не хліб з’єднав нас у важку годину, 
В собі відкриті поривання рубежі
Мужніє дух в серцях з вогнем калини
На лезі віколомної межі.

Сьогодні Україні треба бути,
Хвилин чекання вже нема! Пора!

Сьогодні 25-річниця виведення військ з Афганістану

Відрізок пам’яті… Вогонь.
Чужа земля в полоні каменів стіни.
Відірване життя, і страх, і жах,
Нікому не потрібної війни.
Кому? За що? Шалений вихор,
Чорний градобій і біль,
Який нестерпно понесли
Дочки Вкраїни, молоді сини,
Нікому не потрібної війни.
В очах, у серці той важкий тягар
Навіки закарбованих втрат, ран,
Тих ран не бачив тут ніхто,
А лиш Афган…
Тюльпани чорні повертав,
І скроні матерів вкривав
Великим відпечатком сивини,
Нікому не потрібної війни.
Шумлять степи, із неба сліз дощі…
Могли б ще жити з нами і вони,
Та вкоротили вік страшні роки,
Нікому не потрібної війни.
А пам’яті сліди залишаться, як сни,
Такі гіркі, як застарілі полини,
Вони в червоних маках-відголосках,
Нікому не потрібної війни.

Людмила Яцура

У жовто-синьому - нам сонце золоте!

У жовто-синьому – нам сонце золоте,
Благословення, вічне процвітання!
Це – сходи із добра! Добро – святе!
Наш прапор – щастя й миру панування!

У жовто-синьому – вода джерельночиста!
Життя у просторі – велике і святе
Для України у калиновім намисті 
Дорога вибрана, вона до зір веде.

Наш прапор – день наш завтрашній, новий,
Душі прозріння і її надбання,
Життя енергія та іскра Божа в нім
В майбутнє промінь вірний, сонцесяйний!

27.01.2014 Людмила Яцура

«Тримайтеся браття…»

Тримайтеся, браття,
У вітер, мороз!
Потрібна нам всім перемога!
Тримайтеся, браття! 
Не прийде ж десь, хтось
Творити нам нашу дорогу.
Тримайтеся, браття!
Заради життя
І честі, і гідності, й слави,
Бо права ж ніхто
І нікому не дав 
Глумитися з долі держави.
Тримайтеся, браття!
І зійде зоря!
Здобута, любов’ю умита,
Одягне вінок із калини вона,
Волошок і маків, і жита!

27.01.2014 Людмила Яцура

«Чи крихта людяності є?..»

Чи крихта людяності є?..
Віддайте те, що вже не ваше,
Вас розхитали всі роєм,
Бо гідність це найвище завше.

Зима… і вітер, а Майдан стоїть
За правду, за свободу свою
В п’ятнадцятиградусний мороз
Не розганяється водою.

Фашисти! Вам цього замало,
В Дніпропетровську щоби враз
Ми Карбишева всі згадали.
Хто відповість за дій наказ???

Як?.. з вами?.. на одній землі?..
За паспортом, ми - України громадяни
Не змиє ні одна вода гріхи,
всі втрати і душевні рани.

Та скільки б нелюдам води не лити,
До волі все здолати зможемо,
Бо маємо ми краще жити!
Майдан живе! Йому ми допоможемо!

«Де ж ваше слово, наші генерали?..»

Де ж ваше слово, наші генерали?
Права народу захищати вам!
Вставайте ви, як козаки вставали,
Не продавайте землю ворогам.

Хай «Беркут» підло не накриє волю,
Він притаївсь за спинами солдат…
І справжній бій – це бій з самим собою!
Побач майбутнє – рішення приймай.

Ви – командири, корені – козацькі!
Хай зріє промінь гідності у вас,
Не наламайте дров тоді ж зненацька
І зважте кожен совістю наказ.

Земля – ЄДИНА! Горді тут ми жити,
Дісталась доля може й не проста.
Та честь велика – людям щоб служити
В промінні віри, правди і добра!!!!

«Ніким мого народу не зломити…»

Ніким мого народу не зломити,
Яких важких не знали б ми часів!..
Горить в серцях вогонь!
Не загасити!!!
Він за калини цвіт,
За мову солов’їв.
Горить в серцях вогонь!
Від роду і до роду.
Віків в нім мудрість – 
Землю зберегти!
Пишаюся тобою, мій народе!
І кращого у світі не знайти!!!

23.01.2014 Людмила Яцура

«Ви ж на вірність присягали???..»

Ви ж на вірність присягали???
То чому така стрільба,
Це уже не збір майдану – 
Назріває вже війна.

А чи можуть розсудити
Зазомбовані мізки,
Що інакше можем жити,
Є у них такі думки?

Не з народом… Присягали?..
Які ж цінності тоді?..
Що одним – грошей замало, 
Іншим – щастя в боротьбі!

Досить у серця влучати!
Бо мільйонів гнів росте!
Не зупинять ваші ґрати!
Україна понад все!

22.01. 2014, Людмила Яцура

«То не вітер свище і буря,..»

То не вітер свище і буря,
Не гуркочуть зимою громи,
То летять в Україну кулі,
А народ вже встає із колін.

Скільки б псів на людей не цькувати,
Та не вистачить кийок, гранат,
Бо козацький наш дух не здолати,
Це не бачить лиш тільки «гарант».

Україна вже інша! Люди!
У рішучості – кожен крок!
Вороття у безодню не буде,
Тож не тисніть рушниці курок!

21.01.2014 Людмила Яцура

«Іду до волі!…»

Іду до волі!..
Іду тернами!..
Поглянь, наш Боже,
А що ж це з нами?
Чи лід чи камінь,
Чи морок сірий,
А душу дав ти 
Нам ніжну, й білу.
А може в когось 
Її немає…
Тому і гірко, 
Тому страждаєм.
Терни – колючі,
Сліди – червоні
Рушник-дорога
Лише з любові…
Пшеничне літо,
Калини осінь,
І весна прийде,
Відкриє просинь.
Іду до волі,
Іду тернами…
Помилуй, Боже!
Ти ж завжди з нами!.

21.01.2014, Людмила Яцура

«Чи проснуться у серці досвітні вогні?..»

Чи проснуться у серці досвітні вогні?..
Чи впадуть ці сумнівні тумани?..
А чи вистачить сили зізнатись собі,
Що у цьому житті заблукали?

Стали ви по той бік барикад,
Присягали ж на вірність народу…
Проти себе йдете, проти Бога в собі,
Бо не знаєте смаку свободи.

І чи є ота сила – священна любов
До землі, яка кров’ю умита?..
Дух до волі життя закликає нас знов,
Ця дорога добром буде вкрита.

Не блукай у собі! Час чекання – вантаж, 
І душі – невимовні надії…
Терези – чорно-білі, себе на них зваж!
Пробудіться майбутнього цілі.

20.01.2014, Людмила Яцура

«Барабани б’ють! Вставайте!..»

Барабани б’ють! Вставайте! 
Хай свавіллю прийде край!
І щоб сяяти зорею,
Підіймись, Вкраїно! Встань!

Розступіться чорні хмари!
Дух наш – камінь, небеса!
Кличуть сурми й барабани!..
Хай зламається коса!

Можна в біле маскуватись…
Із брехнею жити, йти,
Можна десь в пітьмі сховатись,
Та від себе не втекти!

Мій народе! Зоресяйний!
Променевий погляд твій!
Маєш жити ти у правді,
Гідно, вставши із колін.

20.01.2014, Людмила Яцура

 

Об'єднати вміст