Юлія Манойленко – авторка 7 поетичних книг, лауреат премій ім. О. Олеся, ім. І. Котляревського та ім. В. Симоненка, членкиня Національної спілки письменників України. Щойно з друку вийшла вже сьома збірка поезій «Росою серця». Про нову збірку член Національної спілки письменників України Володимир Шкурупій (Архієпископ Афанасій) написав: «за, здається, простими словами поезії Юлії Манойленко розкривається глибина життя, епічність буття людини, трагічність і щастя її долі. Адже поезія – це слово, а в апостола Іоанна сказано: «Спочатку було слово».
«Росою серця»
***
Навесні, коли прийдуть додому
З небес вітряки,
Вишиватиму будням сорочку
По білому білим,
І нестимуть нестримно
Життя до старої ріки
Ті струмки, що іще
З полотняної стежки не стліли.Біла нитка до білого
Тулиться, вірні птахи
Завертають з далеких країв
Своє щастя крилате.
Вивільняються з криги
Зими гомінкі береги
Навесні, коли хочеться в небо
Й самому піднятись.