Світова міфологія як джерело натхнення для художників та поетів

Фото на згадку – Анна Кравець, Дарина Кондрашова-Горбаченко, Юлія Качула, Надія Цісаренко

25 липня 2014 року в приміщенні Національного музею медицини України (Київ, вул. Б.Хмельницького, 37) відбулося подвійне свято мистецтв – виставка-проект «Світова міфологія» та ІІ тур «Батл-поет-шоу» – змагання поетів та декламаторів. Захід відбувся в рамках арт-проекту «КУЛЬТУРА+Р2=МИСТЕЦТВО». Організатором виступила галерея «Арка» спільно з телеканалом «Культура», який, власне, є головним інформаційним партнером усіх проектів галереї «Арка». Серед інших медіа-партнерів – сайт «Обозреватель», газета «Культура і Життя», Імідж-центр Університету «Україна».

Виставка-проект «Світова міфологія»

Виставка розпочалася представленням робіт учасників. На імпровізовану сцену вийшов куратор галереї «Арка» Руслан РУНО.

– Міфологія – це і легенди, і фантастика, і наші сни, знаки, символи. Це явище дуже багатогранне. – сказав Руслан на початку своєї вітальної промови і – розпочав знайомство з присутніми на виставці художниками. Художники, вірніше – художниці – виходили на імпровізовану сцену і розповідали свої роботи, розповідали, що вони хотіли сказати цими картинами. Так, Анастасія Бондарець представила картину «Перед». На полотні зображено Людину і Смерть. Людина сидить у своїй бібліотеці, читає книгу. З усього видно, що Людина багато досягла – зокрема, в матеріальному плані. На цьому ж полотні зображено і Смерть. В середині контуру її фігури зображено ту саму Людину, але – вже без усіх її досягнень. Зокрема – матеріальних.

– Кожен народ має міфи про смерть. У своїй картині я зобразила людину, заглиблену у знання, накопичення матеріальних благ, яка не цінує радощів життя, забуваючи, що перед обличчям смерті вона постане жебраком. Людина повинна більше цінувати своє життя, – сказала Анастасія Бондарець про свою картину.

Для викладача одного з київських вузів Жанни Рудницької живопис – хобі, проте жінка приділяє йому дуже багато уваги. Як результат – участь у кількох виставках та І місце у міжнародному конкурсі «Ukrainian Art Week» (номінація «Живопис») за картину «Портрет митрополита Володимира». На заході в галереї «Арка» вона прокоментувала роботи «Надія» та «Ходіння по воді»:

– Я у своїй творчості дотримуюся гуманістичних цінностей, майже всі роботи виконано в реалістичному стилі, хоча завжди в них присутній певний символізм. Мої роботи пронизані сподіваннями на добро, поліпшення життя і на те, що людина буде завжди прагнути лише добра, берегти свою душу, буде духовною і радіти життю. У нашому житті, особливо зараз – дуже багато негативу, навіть у творах мистецтва. Мої роботи – з надією на краще. Коли я беруся до роботи, хочу передати певні відчуття, щоб людина, дивлячись на цю картину, була осяяна нею, щоб надихалася, щоб їй було приємно і затишно. Навіть якщо сюжет картини – сумний. Не можна приступати до нової картини, не знаючи, для чого ти це робиш. Адже потім на картину будуть дивитися багато людей, поколінь. І згадувати тебе.

Тетяна Гожа – маркетолог, але зараз у декретній відпустці. І ця обставина надихнула жінку на творчість.

– Саме ставши мамою, я почала малювати. Захотіла поглянути на життя по іншому. – сказала Тетяна, розповідаючи про свою творчість. На картині художниці, представленій на виставці, зображено помаранчевого дракона.

У міфології Європи з драконами пов’язано дуже багато негативу, а я навпаки – у наш складний час вирішила намалювати дракона доброго. – розповіла Тетяна. Дракон, за словами художниці, це поєднання рептилії і птаха. Метеликові крила додали дракончикові легкості, а помаранчевий колір – оптимізму. Серед інших художників, які брали участь у виставці, хочеться назвати праці Татки Устименко, Еліни Король, Дарини Кондрашової-Горбаченко, Надії Цісаренко та ін.

Родзинкою заходів від Галереї «Арка» вже давно стали лотереї та розіграші призів. Так, на виставці «Світова міфологія» було розіграно картину відомого художника Івана Малашенка. Щасливим власником мистецького призу став представник сайту «Обозреватель» Євген Лешан. На виставку також завітали й інші гості – переможці першого туру «Батл-поет-шоу» Світлана Патра та Володимир Сидько. Виступ іншого гостя виставки ще більше зацікавив міфологією присутніх.

Віктор фон Ерцен-Глерон – головний редактор і автор кількох цікавих видавничих проектів. Про них він і розповів. «Міфо-символічний словник» – книга в трьох томах, присвячена міфології, герметизму, алхімії, символіці біблійних імен і т. д. Перший том уже видано, повністю книга має вийти в наприкінці 2014 року. Інший проект фон Ерцен-Глерона – книжкова серія «A terra ad solem» («Від Землі до Сонця»). Вона вміщує трактати з алхімії, астрології, кабали та інших галузей, що мають стосунок до міфології. Книги – переклади праць закордонних авторів. Віктор розповів присутнім про зазначені книги, а також вручив у подарунок одну з книг телеканалу «Культура» в особі журналістки Аліси Каролі.

Гостя з Криму

Ще одна гостя завітала з Криму. Юлія Качула – лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, співачка, журналіст. Вона не лише виконала чудові романси, але і представила газету «Кримська світлиця». Це – всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета, що висвітлює різні аспекти життя як Криму, так і України. На жаль, доля «Кримської світлиці» в чомусь схожа з долею культури в нашій державі. Проблеми посилилися після анексії Криму Російською федерацію. До того ж, нещодавно «Кримська світлиця» втратила приміщення. Проте ні Юлія, ні її батько – головний редактор газети, поет і журналіст Віктор Качула – не впадають у відчай і сподіваються на краще. Юлія Качула не лише чудово заспівала і зуміла зацікавити глядачів розповіддю про газету «Кримська світлиця», але і провела невеличку вікторину. Переможцем стала Світлана Патра, яка отримала у подарунок альбом Віктора і Юлії Качули «Небо вище там, де ми».

Другий тур «Батл-поет-шоу»

Наступною частиною заходу став другий тур «Батл-поет-шоу». Як і у першому турі, того дня учасники читали два вірші: «візитку» і власне конкурсну поезію. У складі журі другого туру були представник сайту «Обозреватель» Євген Лешан і директор Імідж-центру Університету «Україна» Ніна Головченко.

Учасниками чи, вірніше, учасницями другого етапу «Батл-поет-шоу» стали Поліна Васюк, Анна Кравець, Юлія Качула, Дарина Кондрашова-Горбаченко, Надія Цісаренко, Любава Обуховська. Поетеси поєднують літературну творчість з різними видами діяльності, зокрема – Анна Кравець, Дарина Кондрашова-Горбаченко та Надія Цісаренко брали участь у виставці «Світова міфологія». Любава Обуховська – дизайнер, художник, поет і викладач. Анна Кравець − за фахом учитель англійської мови, проте спробувала себе у різних сферах діяльності. Одна з останніх її спроб – посада асистента режисера, другого режисера у кіно.

Тематика творів, які представляли поетеси, різноманітна. Так, Поліна Васюк пише здебільшого філософські вірші, Анна Кравець – соціальну та інтимну лірику, «алегоричну», за її словами, поезію. Дарина Кондрашова теж полюбляє філософську тематику у творчості.

Час, проведений у Національному музеї медицини України, як завжди, пролітає дуже швидко. І ось – відзвучав останній вірш і журі, провівши деякий час у тяжких роздумах, все ж оголосили володаря Гран-прі. Та перед цим, члени журі поділилися своїми враженнями від поезії конкурсанток. Так, Євген Лешан відзначив досить широкий спектр творчих напрямів у цих віршах.

Ніна Головченко зазначила:

– Варто подякувати Русланові Руно за креативні творчі вечори для молоді, яка обрала такий стиль життя – творити. Так. Творчість – це спосіб життя у дуже непростому світі. Коли я слухаю цих щирих дітей – я теж, як усі ми, оживаю, набираюся снаги до життя.

Гран-прі отримала Юлія Качула, котра читала вірші Віктора Качули – «Батькова наука» та «Декому». Любава Обуховська (поезії «Я. Хто я?», «Коли світає…») і Анна Кравець (вірші «И ветер тихо так играл», «Комусь») розділили почесне перше місце.

P.S.

Виставка «Світова міфологія» триватиме до 25 серпня 2014 року, тож у поціновувачів мистецтва ще буде час ознайомитися з міфологічним творчим доробком сучасних українських митців. Дату третього туру «Батл-поет-шоу» буде повідомлено пізніше, а от фінал, у якому зустрінуться переможці першого, другого та третього турів, відбудеться наприкінці 2014 року, тож молоді поети та декламатори ще зможуть подати заявку на участь у «Батл-поет-шоу».

Тіна ОВДІЙ,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото – Тетяна ПАТРА

Вірші Віктора КАЧУЛИ

Пропонуємо читачам познайомитися з віршами поета, журналіста, головного редактора газети «Кримська світлиця» Віктора Качули, які Юлія Качула читала на «Батл-поет-шоу». Твори подаються зі збірки «Небо вище там, де ми!»

БАТЬКОВА НАУКА

Каже батько:
кинь той клопіт!
Заробляєш лиш синці…
Їдь до мене на роботу,
Будем сіять пшениці!

Буде толк тут і з поетів!
Та до чого ті слова?
Сам писав
в своїй газеті:
«Хліб – усьому голова».

В мене серце
навпіл рветься,
Половинка – у селі…
Проростає через серце
В полі батьковому хліб.

Батьку, я ж із твого тіста!
Скільки б хліба я зібрав!
Нащо ж ти мене до міста
Слово сіяти послав?

От і сію в крем’яницю…
А насіння ж – золоте!
Тільки щось моя пшениця
Так, як в батька, не росте.

В нього небо підпирає
Колос визрілий, тугий.
Я вже й піснею питаю:
«Батьку, чом мій хліб такий?»

Сходить рідне слово в муках
В цій далекій стороні.
Може, батькова наука
Призабулася мені?

Може, й справді – кидать треба,
Та й туди – де вдячний труд?
Тільки ж небо, батьку, небо
Хто триматиме отут?

Ти ж мене від свого поля
В світ оцей благословив,
Щоби небо я, як долю,
За тобою підхопив.

Як не колосом – так віршем!
Слово першим все ж було.
Щоби більше неба, більше
Над Вітчизною цвіло!

В мене серце навпіл рветься,
Половинка – у селі…
Проростає через серце
В полі батьковому хліб.

Батьку, я ж із твого тіста!
Небо – вище там, де ми!
Бо росте наш хліб – як пісня,
Й підійма цей світ крильми!

ДЕКОМУ

Чи то я вже в Господа
повірив?
От – якась молитва
на губах:
Боже, подивись,
які ми сірі,
І подумай –
нащо гнув горба?

Гнув та сходив
божими потами,
А до чого? Маєш що єси?
Мабуть, Боже,
на свого Адама
Ти не тої глини замісив.

Чи води не тої наносили
На заміс архангели святі?
Бо ж дивись –
півсвіту заплодили
Все не ті!
Не ті!
Не ті!

Десь взялись
фаянсові зануди,
Десь вродились
глиняні божки,
Наступили світові
на груди –
От чому у світу
дух важкий!

Сірий зад
вельветою прикрили,
Ні ума, ні гордості, ні діл.
Та невже і мене
замісили
На отій застояній воді?

Та невже і я –
по вуха сірий?
Та хіба ж фаянсовий? Хіба?!
Чи цементу батькової віри
В мій заміс Господь
не підсипав?

А кременю прадідів прегордих,
Що тримають землю на горбу?
Ні, Всевишній,
виліпив ти добре,
Тільки ж глину…
випалить забув!

От і киснем, сірі,
на настилах.
От же кожен й труситься,
як пес,
Щоб, бува, дощем не підмочило,
Чи на сонці щоб не репнуть десь.