Сашко Обрій (Олександр Кучеренко) - поет із Миколаївщини, мешкає в Києві. Народився у місті Южноукраїнську в 1991 році.
Закінчив Севастопольський університет ядерної енергії та промисловості (2013), спеціальність: інженер з організації експлуатації і ремонту обладнання атомних електростанцій (атомник).
Працював на Південно-Українській АЕС з 2013 по 2017 машиністом-обхідником турбінного обладнання в м. Южноукраїнськ.
Києве-батьку, глухий Вавилоне,
ніби і слухаєш — тільки не чуєш...
Щось підштовхне повернутися в лоно
дух твій, що в приймах і днює й ночує!Щось-таки змусить твої перикарди
знову забитись рутенською кров'ю!
Серце покорою не переткати
в морі чужинського гапту та крою.Майже під корінь, мов пень, ти підтятий.
Та, попри це, лізуть вперті пагінця.
Їх обсідають пісні, мов потята,
дзвінко окреслюючи українця.Самоскалічений, ввігнаний в жарти,
збуришся проти безликого себе.
Пса «москалівщини» зась зображати!
Зріє натомість в утробі осердя.Твердне прадавній скелет-витинанка.
Ніжить розбуджений дух окарина.
Кию, недовго твоїм вити мамкам —
квіткою з рани росте Україна!© Сашко Обрій.
День незалежності в Україні цього року – особливий. І не тому, що ювілейний – нашій країні як незалежній державі всього 23 роки. Ні. Просто обставини, які супроводжували цьогорічне свято, зовсім не додавали оптимізму, адже на Донбасі продовжуються бойові дії – Росія і не думає відступати. Але ми, люди, не можемо постійно бути в напрузі і нам потрібно якщо не свято, то бодай привід, щоб відволіктися від хвилюючих новин з фронту. І такі приводи нам дають мистецькі фестивалі, а саме – «Українські передзвони».