Автобусний маршрут «Київ-Народичі», запам’ятався мені на все життя. Кілька років по чорнобильській аварії я відвідала цей, на диво прегарний, район українського Полісся. Хоч автобус прямував у радіаційну зону, всі місця в ньому були зайняті. Подорожуючі не говіркі, з невимовною тугою в очах, але з крихітками надій на серці. Бо ж їхали, на відвідини покинутих домівок, виселені Чорнобилем колишні сусіди, родичі й приятелі, які стали називатися переселенцями.
Музей Івана Гончара запрошує 26 квітня 2016 року о 18 год.на відкриття мультимедійної фотовиставки Чорнобиль + 30: Це наша земля - ми тут живемо
Чорнобиль ‑ це слово вразило Світ і повідомило про Україну.
Це слово викликає глибокі переживання, асоціюється з горем та руйнуванням,
з погіршанням здоров’я та екології, з культурними втратами - від прадідівських хат до зникнення правічного способу існування, характерного лише для цього краю. А ще це слово нагадує про зраду урядовців, які брехали своєму народові, замовчували правдиві масштаби катастрофи. Чорнобиль - це і попередження для майбутнього, це й ностальгія за простішим способом існування людини.
Фотовиставка пропонує суто людський погляд на плин життя Полісся, адже на забруднених радіацією територіях Київської, Житомирської, Рівненської областей мешкає нині понад мільйон поліщуків. Що ми знаємо про їхні турботи, побут? Як вони зберігають вірування, пам’ять предків? Які їхні житла, церкви, вишивки, знаряддя праці? Як виглядають поліщуки - діти, батьки, жінки й старші чоловіки? Про що думають? Яких пісень співають? Які знають молитви?...
Зона відчуження. Яблуня
Рукате, порепане дерево,
Яке народилось не в Зоні,
Жило без законів відчуження,
Укупі росло з хлопчаками,
Рипіло у танці під стерео,
Торкало гладке підвіконня,
Як вечір кінчався натруджений –
Дівчат обсипало квітками…Позиркує сторожко яблуня,
Вона – ще нівроку бабуся:
Модельного, бачите, зросту,
Лиш сиві від часу гілки…
Сумує: господарів забрано,
Хоча й обіцяли вернуться,
Казали: ще крикнемо тости,
І вип’єм сто грам залюбки!..
Щороку, починаючи з 1986 року, квітень для українців має гіркий присмак полину – чорнобилю… 28 років минає від початку страшної катастрофи, рівної п’ятьом сотням Хіросім – початку аварії на Чорнобильській АЕС.