Жінка-УКРАЇНКА

Прес-конференція в УНІАН з нагоди презентації Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград». Зліва направо: Володимир Бутко — президент корпорації «Еталон»; Микола Луків, Іван Драч, Петро Засенко — українські поети, члени журі Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград», Вікторія Колесник — директор Київського музею Максима Рильського, Максим Рильський-онук — директор родинного фонду Максима Рильського

Це вже четвертий конкурс імені Максима Рильського для поетів-аматорів. Перші три відбувалися в 2006-му, 2008-му та 2012 роках. Як і раніше, організатори вернісажу-2017 — родинний фонд Максима Рильського, Український фонд культури та Київський літературно-меморіальний музей   М. Т. Рильського за підтримки корпорації «Еталон».

За висловом Бориса Олійника, «Троянди й виноград» — найдемократичніший в Україні поетичний конкурс, бо тут немає жодних обмежень, аби лиш в людині жила поетична іскра Божа. А на думку Івана Драча, вернісаж продовжує благородну справу Максима Рильського — надає молоді путівку в творче життя.

Кожен із трьох попередніх вернісажів збирав від 200 до 250 учасників, а це кілька десятків тисяч віршів. Географія тої поезії — усі регіони країни, а найактивнішими виявилися Київ, Житомирщина, Полтавщина, Херсонщина, Дніпропетровщина й Хмельниччина. Наймолодшим учасникам було 10—12 літ, найстаршим — 70—80. А середній вік конкурсантів — 20 років. Містян більше, ніж селян, а перед ведуть школярі та студенти, за ними — вчителі, викладачі, далі — журналісти. Були й медики, бухгалтери, архітектори.

— «Троянди й виноград» — конкурс для всіх (від 10 років і старших). Він ставить за мету відкрити обдарування людини, яка, можливо, пише тільки для себе, — каже М. Г. Рильський, голова родинного фонду свого діда. — Поет завжди гостро відчуває ритми і болі життя, концентровано викладає їх сприйняття, а ми отримуємо духовний зріз життя суспільства, можливо, емоційний, але не менш достовірний від рейтингів та опитувань.