Жінка-УКРАЇНКА

Ми всі - сміливі і відважні,
У серці - гідність і завзяття.
Нам не страшні погрози вражі.
Не осоромимося, браття.

Приспів
Ми стали у ряд на шляхах України,
Обітницю склали на захист держави.
Боротись піднялись за щастя людини
Автомайдани, Автомайдани

Ми всі - гартоване залізо
Із гідним покликом душі.
Зєднались у годину грізну 
В автомайдан колони “Львів”.

Приспів

Ми всі під прапором єдиним
Розбудим приспасний народ.
І обороним Україну 
Із честю і без нагород.

Приспів

Галина Фесюк

Я бандерівка, я - екстремалка,
В мене небом покрита душа.
Перемелюю зло в кофеварці
І рубаю на двоє слова.

Я стріляю у серце взором,
Наче з лука впускаю стрілу.
Ти не бійся, я наче мова,
Словом теплим утомлю жагу.

Я покрию біду шафраном,
Щоб не бачив її білий світ.
На коліна ніколи не стану,
Лиш для Бога складу отвіт.

Я бандерівка, націоналістка,
Україна – понад усе.
Я для світу – максималістка,
Але в серці любов живе.

Я відкрита для всього світу,
І боліє за всіх душа.
Запевняю, тепліше літа
Можуть стати без тіней слова.

Галина Фесюк

Під такою назвою відбувся літературно-мистецький захід у Народному домі с.Деревня на Львівщині, приурочений 200-річниці від дня народження Тараса Шевченка. Жителі села мали змогу перегорнути сторінки життя і творчості Т.Г.Шевченка, побачили інсценізацію дитинства поета, яку виконали учасники драматичного гуртка Народного дому Максим Майдан та Іванка Васета. 

Ведучі Юля Практика та Іван Джура розказали про нелегкий життєвий шлях Тараса Шевченка, а Марічка Практика та Зоряна Шум - про життя Шевченка-революціонера.
За чудове виконання творів Шевченка отримали гучні оплески Маркіян Доманьчук та Юля Крук. 

У виконанні жіночого вокального ансамблю "Берегиня" Народного дому с.Деревня прозвучало ряд пісень на слова Тараса Шевченка, які завжди були і є актуальними, особливо у сьогоднішній нелегкий час, коли Україна вже вкотре страждає від московської інтервенції.

Сьогодні, 22 лютого у м.Дубляни Жовківського району похоронили 34 річного Героя України Жаловага Анатолія
І якщо раніше звання Герой України, яке присвоювали Президенти, звучало як подарунок від влади, то сьогодні народ України сам присвоїв звання справжнім Героям України, тим, які поклали своє життя на майдані Свободи в Києві за наше майбутнє.

Сьогодні зранку на дворі дощило. сірий похмурий день прощався, як і люди, з молодим 34-річним чоловіком, відважним і хоробрим, працьовитим і чесним. Де тільки не працював Анатолій, і на будівництві, і не ремонтних роботах, і в Україні, і за кордоном, але завжди повертав до своїх батьків усміхнений і впевнений, що прийде час і він буде достатньо грошей заробляти в Україні. Його найголовнішою мрією було "жити у вільній Україні без Януковича".. І саме тому поїхав до Київа у вівторок, і вже о 10.00 ранку цього ж дня його вбив снайпер, пострілом в голову.

На ложе, розміщене у спілому винограднику життя,
Лягла у вишиванці доля українки.
Її стежина вкрита калиновим покриттям,
Хоч під ним – кам’яні крупинки.

Посеред вулиці – не на смарагдовім шляху,
Пливе, немов могутня сила, живопліт.
Обабіч – дерева життя, що п’ють воду живу
І родять дванадцять разів на рік свій плід.

Торуючи шлях, жінка п’є цю криштальну воду.
Їй брама відчинена у будь - які царські палати.
Хоч у серці не раз осідала засмучена втома,
Та свічник не згорів. Він – вічності багатство.

Як живу ріку в обійми приймуть осінні тумани:
Світанкові, свіжі, мов вода криштальна.
Блаженною й святою доля українки стане,
А дух її ще тисячу років витатиме між нами.

Галина Фесюк
Літо, 2002 р.