Фесюк Галина

Книжкова толока у Миколаєві – це літературний бум у маленькому куточку України

У Миколаєві Львівської області відбулася «Книжкова толока – 2014». Як і кожного року сюди за свій рахунок приїхали представники видавництв та письменники, прийшли поціновувачі української книжки та улюблених авторів, а головне відбулася цікава творча зустріч, організована Любою Хомчак, місцевим підприємцем та громадським діячем, власницею кількох українських книгарень.

До районного центру добиратися зі Львова дуже легко. Не більше години їде маршрутка до Миколаєва. Тому ніяких перешкод приїхати сюди немає. Але цього року політична ситуація дуже складна, Україна на грані війни, тому навіть погода була сумною. Трішки накрапав дощ, небо хмурило свої брови, а серця письменників – наповнені творчим духом, зрештою, особливим майданівським духом, адже кожен переживав ці події. 

Гімн автомайданівців

Ми всі - сміливі і відважні,
У серці - гідність і завзяття.
Нам не страшні погрози вражі.
Не осоромимося, браття.

Приспів
Ми стали у ряд на шляхах України,
Обітницю склали на захист держави.
Боротись піднялись за щастя людини
Автомайдани, Автомайдани

Ми всі - гартоване залізо
Із гідним покликом душі.
Зєднались у годину грізну 
В автомайдан колони “Львів”.

Приспів

Ми всі під прапором єдиним
Розбудим приспасний народ.
І обороним Україну 
Із честю і без нагород.

Приспів

Галина Фесюк

Гімн автомайданівців

Ми всі - сміливі і відважні,
У серці - гідність і завзяття.
Нам не страшні погрози вражі.
Не осоромимося, браття.

Приспів
Ми стали у ряд на шляхах України,
Обітницю склали на захист держави.
Боротись піднялись за щастя людини
Автомайдани, Автомайдани

Ми всі - гартоване залізо
Із гідним покликом душі.
Зєднались у годину грізну 
В автомайдан колони “Львів”.

Приспів

Ми всі під прапором єдиним
Розбудим приспасний народ.
І обороним Україну 
Із честю і без нагород.

Приспів

Галина Фесюк

«Я бандерівка, я - екстремалка...»

Я бандерівка, я - екстремалка,
В мене небом покрита душа.
Перемелюю зло в кофеварці
І рубаю на двоє слова.

Я стріляю у серце взором,
Наче з лука впускаю стрілу.
Ти не бійся, я наче мова,
Словом теплим утомлю жагу.

Я покрию біду шафраном,
Щоб не бачив її білий світ.
На коліна ніколи не стану,
Лиш для Бога складу отвіт.

Я бандерівка, націоналістка,
Україна – понад усе.
Я для світу – максималістка,
Але в серці любов живе.

Я відкрита для всього світу,
І боліє за всіх душа.
Запевняю, тепліше літа
Можуть стати без тіней слова.

Галина Фесюк

Я до тебе, Тарасе, на сповідь іду

Він тут світив, де і лани і кручі
Лежать шатрами горді престарі,
Де сплески вод Дніпро ревучий
У Січеслав приніс для козаків.

Звідсіль…Із Моринців, аж ген під небеса
Вдивлявся сумно на Дніпрові води,
І сіяв зорями слова для «Кобзаря»,
Немов здійснену мрію для народу.

І раєм снив і волею ясною,
І вбогу нивку мислями орав.
Просив у Господа молитвою святою,
Щоб Україну в рабство не віддав.

Він тут горів. Для блага свого краю
Віддав себе у повноті душі.
За те і доля боляче скарала:
Холодним вітром била у життті.

І тут, і там – снували небораки,
І люд дрібнів у рабстві на землі.

" І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі..."

Під такою назвою відбувся літературно-мистецький захід у Народному домі с.Деревня на Львівщині, приурочений 200-річниці від дня народження Тараса Шевченка. Жителі села мали змогу перегорнути сторінки життя і творчості Т.Г.Шевченка, побачили інсценізацію дитинства поета, яку виконали учасники драматичного гуртка Народного дому Максим Майдан та Іванка Васета. 

Ведучі Юля Практика та Іван Джура розказали про нелегкий життєвий шлях Тараса Шевченка, а Марічка Практика та Зоряна Шум - про життя Шевченка-революціонера.
За чудове виконання творів Шевченка отримали гучні оплески Маркіян Доманьчук та Юля Крук. 

У виконанні жіночого вокального ансамблю "Берегиня" Народного дому с.Деревня прозвучало ряд пісень на слова Тараса Шевченка, які завжди були і є актуальними, особливо у сьогоднішній нелегкий час, коли Україна вже вкотре страждає від московської інтервенції.

Народу України

Ідучий з корінням гетьманського роду,
Ідучий з вогнем і мечем козаків,
Ідучий з Шевченком – борцем за свободу
В 21 столітті народ України прозрів.

Століттями хрещений болем і кров’ю
Згинався під кулями, в панськім ярмі,
Боровся із ворогом під власними мурами
І вмирав в 21 столітті на Майдані своїм.

О, народе, терплячий від горя і болю,
У лоні прокляття, зради й вогню,
Узявши Шевченкове слово, як зброю, 
Ти дав відсіч тирану, Москви холую.

І озвався твій дух волелюбства в столиці,
Де народ розділили на дідів і панів,
Де в Києві-граді мова рідна в темниці,
А храми гетьманські в московських попів.

І тут, і усюди розплодилась влада
В павутинні облуд, цькування і зла.
«Лиш би у кріслі, лиш би посада!» -
Похіть у мозку людськім проросла.

Голуби над тілом Героя України

Сьогодні, 22 лютого у м.Дубляни Жовківського району похоронили 34 річного Героя України Жаловага Анатолія
І якщо раніше звання Герой України, яке присвоювали Президенти, звучало як подарунок від влади, то сьогодні народ України сам присвоїв звання справжнім Героям України, тим, які поклали своє життя на майдані Свободи в Києві за наше майбутнє.

Сьогодні зранку на дворі дощило. сірий похмурий день прощався, як і люди, з молодим 34-річним чоловіком, відважним і хоробрим, працьовитим і чесним. Де тільки не працював Анатолій, і на будівництві, і не ремонтних роботах, і в Україні, і за кордоном, але завжди повертав до своїх батьків усміхнений і впевнений, що прийде час і він буде достатньо грошей заробляти в Україні. Його найголовнішою мрією було "жити у вільній Україні без Януковича".. І саме тому поїхав до Київа у вівторок, і вже о 10.00 ранку цього ж дня його вбив снайпер, пострілом в голову.

Україна

Слова: Галини Фесюк, музика: Галини Мороз, виконавець пісні: Галина Дорош

Ріка живої води українки

На ложе, розміщене у спілому винограднику життя,
Лягла у вишиванці доля українки.
Її стежина вкрита калиновим покриттям,
Хоч під ним – кам’яні крупинки.

Посеред вулиці – не на смарагдовім шляху,
Пливе, немов могутня сила, живопліт.
Обабіч – дерева життя, що п’ють воду живу
І родять дванадцять разів на рік свій плід.

Торуючи шлях, жінка п’є цю криштальну воду.
Їй брама відчинена у будь - які царські палати.
Хоч у серці не раз осідала засмучена втома,
Та свічник не згорів. Він – вічності багатство.

Як живу ріку в обійми приймуть осінні тумани:
Світанкові, свіжі, мов вода криштальна.
Блаженною й святою доля українки стане,
А дух її ще тисячу років витатиме між нами.

Галина Фесюк
Літо, 2002 р.

КРУТЯНАМ

Героям Крут присвячую

Вони загинули, щоби не вмерла Україна,
Щоб квіт не впав, який ще не розцвів.
Їх було 30 - стояли до загину - 
Юних героїв - України синів.
І не злякав їх під Крутами ворог
Ані обвітрений холодом день.
Герої не склали зброї в покорі,
Катам у вічі співали пісень.

Цього вірша присвячую усім чоловікам, що загинули за наше майбутнє.

Сьогодні прийшло близько десяти тисяч людей попрощатися з Михайлом Жизневським, якого вбили на вулиці Грушевського. Уся Михайлівська площа заповнена майданівцями. Тіло відспівали у Михайлівському соборі. Близькі і знайомі, а також всі охочі прощалися з Михайлом. Серце розривається з болю. Земля йому пухом. Слава Україні! Героям слава!

Цього вірша присвячую усім чоловікам, що загинули за наше майбутнє.

Хотіли вбити в тілі відчуття,
До наготи розділи на морозі.
Жадали вибити із серця зізнання,
Щоби життя тримати у тривозі.
А ти не впав, молився у душі,

Об'єднати вміст