Лідія Купчик — голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок
Член Ліги Українських Жінок від дня створення цієї організації в 1995 р.
Українка, освіта вища, подвійна (інженер-електрик, філолог), безпартійна, матір 3 синів.
З початком українського відродження брала активну участь у відновленні Союзу Українок і праці в ньому та у створенні Ліги Українських Жінок, Львівську міську організацію якої очолює понині.
Дякуючи своїм батькам та оточенню, серед якого зростала, я змалку втішалася тим, що я – українка.
Не вміючи в ранні літа говорити про свою любов до України, я все ж всім серцем любила Україну і прагнула любити всіх українців. Проте це мені не надто вдавалося. Протягом свого життя немало розчарувань, кривд і несправедливості зазнавала від братів-українців.
Згодом пояснювала собі це тим, що існуюча совєтська влада й комуністична ідеологія псує українців, робить багатьох нещирими й егоїстичними. Відраду знаходила у звертанні до славних сторінок нашої історії, до постатей Великих Українців, яких доля щедро дарувала Україні, які щиро любили Україну і самовіддано боролися за її волю.
(19.11.1875 – 25.12.1947)
У листопаді маємо день народження визначної українки Катрі Гриневичевої, а на грудень припадає річниця її смерті. На жаль, сучасне українське суспільство мало уваги приділяє цим датам, а молоде покоління поголовно нічого не знає про цю непересічну письменницю й патріотку, народну вчительку і видатну діячку загального поступу українства. А доля призначила їй вражаюче незвичну роль в українській історії! Тож звернімо погляди до небуденної її долі, величної і трагічної.
Український жіночий героїзм… Вперше над цією темою я задумалась на початку українського відродження 80-90 років, коли почула з уст відомого у Львові і дуже шанованого мною священика о.Ярослава Тихого таку фразу: “Всюди, де важко й небезпечно, попереду були жінки”. Отець розвивав цю тезу, починаючи від часів Ісуса Христа, акцентував на тому моменті, коли розп’яли Ісуса Христа. Апостоли, вражені й налякані, зачинились у скритому приміщенні, боячись можливих переслідувань щодо себе, здавалося, що справа Ісуса Христа загинула, що все пропало, відступило перед жорстоким злом… І у цей важкий момент саме жінки, жінки-мироносиці, не злякались, а пішли вперед, пішли виконувати те, що вважали своїм обов’язком. І саме їм ангел сповістив благу вість…
Споглядаючи під таким ракурсом на історію України, бачимо на всіх її сторінках яскраві ілюстрації жіночого героїзму.
Наближаючись до відзначення 200-річного ювілею нашого великого генія Тараса Шевченка, якого з плином часу визнаємо як пророка для України, піднімімо свої голоси за проголошення дня його народження державним святом України!
Тішить, що державні українські чинники згадують про славний ювілей, що Кабінет Міністрів затвердив склад Оргкомітету з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка, а також звернувся до ООН і ЮНЕСКО щодо проголошення 2014 року роком Тараса Шевченка.
200 г масла і 1 склянку цукру розігрівати на вогні 3–4 хв. Додати півтори ложки какао і трохи ванілії, розмішати. Помішуючи, додати 1 ціле сире яйце. Пильнувати, щоб маса не була надто гаряча, бо білок звариться і не розмішається! Весь час помішуючи, довести до кипіння. Зняти з вогню і додати 300 г порізаного печива (типу "Марія", "До кофе") і 1 склянку порізаних горіхів (а можна й без горіхів). Добре вимішати. Коли трохи остигне, викласти на цупкий папір або целофан, сформувати щільну ковбаску і дати на холод.