Хронологія заборон української мови
XVII століття
1627 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" Кирила Ставровецького. Текст грамоти за Собраніе Гос. Грамотъ, ІІІ, №77
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на "Кіевскія Новыя Книги" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.

Унікальні аудіозаписи українських дум, пісень, інструментальних композицій у виконанні кобзарів і лірників, а також голосів Філарета Колесси і, правдоподібно, Лесі Українки, зафіксовані протягом 1904–1910 років на фонографічних валиках (окремі записи — 1912) нещодавно були оцифровані й розміщені у вільний доступ на Вікісховищі і Вікіпедії. Записи публікуються без обмежень авторського права (на умовах, аналогічних суспільному надбанню), і можуть вільно копіюватись і використовуватись громадськістю. Проект здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом Вікімедіа. Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстарції інформації Національної академії наук України.

Українська Патріотична Анімація оголосила конкурс серед сценаристів та аніматорівна тему створення фільму про події на Майдані.

Кошти теж сподіваються знайти серед бажаючих долучитися до проекту.

За словами Ростислава Пелеха, який виступив з подібною ініціативою, сюжет мультфільму повинен розповісти історію учасника революційних подій, де присутні щирі почуття, кохання, самопожертва та справжня дружба.

У рамках проекту передбачено:

Національний художній музей України та Фонд культурної дипломатії UART представляють фотопроект (R)Evolution Ерік Буве (Франція), що відбудеться 7 травня – 8 червня 2014.

Цей проект став можливим завдяки спільному переконанню Фонду культурної дипломатії UART та НХМУ, що мистецтво здатне долати кордони та зближувати людей. Більше того, мистецтво виконує важливу дипломатичну місію, створюючи сприятливу атмосферу для розвитку міжнародних відносин та вирішення політичних проблем. Останні події в Україні показали, що у багатьох випадках саме культурні акції та художні жести допомогли привернути увагу до боротьби українців за права і гідність.

29 квітня 2014 року о 17.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться творча зустріч із заслуженою артисткою України, солісткою Національної опери України Іриною СЕМЕНЕНКО та студентами її класу в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського, концертмейстер – Артем Лавриненко.

Під час зустрічі Ірина Валентинівна подарує на зберігання архіву-музею деякі свої документи і таким чином відкриє особистий фонд у ЦДАМЛМ України.

З днем народження вітаємо жінку - радість, жінку - поезію, жінку - кохання - неперевершену, епатажну, цікаву Лесю Мудрак.

Бажаємо злетів без падінь, віри без розчарувань, друзів без заздрощів.

 

Життя нехай дарує і дарує,
Душа нехай квітує і квітує.
Хай небо долі зорями рясніє,
Любові, світла, ніжності, надії!

«Жінка-УКРАЇНКА»

У рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Терра поетіка» 27 квітня в ресторації «Панорама» відбувся вечір «Мистецтво запитань і відповідей».

Таку серію світських вечорів започаткували напередодні новоріччя головний редактор інтернет-видання «Гучні імена» Ірина Новоставська та поетка Леся Мудрак.

Мета заходу – синтез та синкретизм мистецтв, плавні переходи, переливи поезії й танцю, з танцю – в живопис, з живопису – у вокал та музику. Подекуди, цей захід нагадує таке собі театралізоване дійство, такий візуально-інтелектуально-емотивний струс…

У захопленій Слов’янській міській раді озброєні повстанці демонстративно розстріляли екземпляр книги “Україна - не Росія”.

Як повідомляє Цензор. НЕТ, відео розстрілу з’явилося в соцмережах. “Мирні протестувальники” стріляли з пістолета з глушником. 

Арт-проект для благодійної організації "Місто щасливих дітей"

• від яких відмовилися батьки (залишені у лікарнях, санаторіях, батьки яких знаходяться у місцях позбавлення волі);
• які зазнали насильства (фізичного, cексуального);
• сироти (батьки яких померли);
• яких знайшли на вулиці (жебраки, «мандрівники»);
• яких вилучили з сімей, де існувала загроза здоров'ю або життю дитини (діти які голодували, були залишені без нагляду на тривалий час, потребами яких нехтували).