Сокольник Сергій

Загадаю на піку

Загадаю на піку... Не чирву...
Куля в люфі... Стріляти чи ні?
Світу далі летіти у прірву,
Та на це вже плювати мені.

Понад Стіксом у пам"яті снулій
Пролягає, з"єднавши світи,
Цей місток, що завис над минулим, 
І його нам уже не пройти...

Світлі думи у стані спокОю,
Наче в озері жменя монет.
Ти ніколи не будеш зі мною.
Ти уже не побачиш мене.

Чи побачиш?.. Босоніж... Цвяхами... 
По хиткому містку перейти
Через те, що лягло поміж нами...
Піка випала... Куле, лети!..

© Copyright: Серго Сокольник, 2017

Ми листя... Нова пісня Сергія Сокольника

Пісня на вірші київського поета Сергія Сокольника, виконує Володимир Скалозуб.

Легенда про Довбуша. Поема.

Поема  написана  у  співавторстві  з  поетесою  Іриною  Лівобережною

 ПРОЛОГ
 Що  за  постать  стоїть
 Вдалині  від  людської  оселі,
 Наче  хвиля  тремтить,
 І  зникає  у  темряві  скелі?
 Це  фантазії  плід?
 Чи  відлуння  гірської  природи?
 Чи  одвічний  політ
 До  свободи  -  у  скруті  народу?
 Хто  ти,  Довбуше,  -  хлоп
 Чи  розбійник,  хоча  й  благородний?
 Доля  випала,  щоб
 Жив  ти  вічно,  Герою  народний.
 ..................................

Буде зустріч. Весняне. Маленька поема

Заряди снігу у обличчя... Хоч весна
В зими права свої отримала без бою. 
Дурня... Чи личить снігу замітати нам
Шлях, що до зустрічі намітили з тобою?...
.....................................
-ТА ШО Ж ТАКОЄ???
.....................................
Питання гостромислі-
Чого це ми "закисли"?
"Кректати", наче, рано...
-Вдягай своє... Весняне!
(і поголи "пілотку")))
Горілку "Рашен водку"
Із снів зимових Наві
Ти вилий до канави!..
-Бо вже летять лелеки,
-Бо зустріч недалеко,
І ми, зимово-кволі
З тобою разом голі
У ванній питимем коньяк,
А там- до постілі... Ну як
Тобі весняний коньячок?

Сергій Сокольник. Поезії

ШЕВЧЕНКО І Я. Маленька поема.

Тюльпани Афгану... Мов кров... Дивина...
Весна в чужім краї... Я хворий... Весна... 
Торкаючи ранню свою сивину
Я марю в пітьмі хворобливого сну... 
Ось книжка, що мов дорогий експонат...
Не наша країна... Не наша війна...
Її в госпітальній книгарні узяв-
Шевченків "Кобзар"... Цілий день я читав...
Склонився над постіллю хтось уночі...
Невже санітар?.. Ні... хтось інший... Мовчить...
..."Посвячених" маса,  як гинув Амін...

Плаття долі. Поема

Історична  поема  епохи  Великої  Французької  революції
Створена  Сергієм Сокольником в  співавторстві  з  поетесою  Богданою  Пілецькою

ВСТУП
Глянь-  падіння  зірок
Із  небес  в  придорожню  канаву...
Що  могло-  не  збулось...
А  неначе  ж відбутись  могло...
Всім  відведено  строк-
Цей  світів  таємничий  орнамент.
Б"ються  Демон  і  Бог
За  терновий  вінець  на  чоло.

***
Та  відомо  усім:  не  завжди
Чого  хочемо-  нам  того  треба.
Бо  лиш  крок  -  від  землі  і  до  неба,
Як  від  щастя  лиш  крок  -  до  біди...

Томка (оповідання)

...Дівчину  звали  Томкою.  Як  я  довідався  при  знайомстві,  вона  з  подругою  на  кілька  днів  приїхала  до  цього  невеличкого  кримського    містечка  на  відпочинок... 

Ми  зі  знайомим  хлопцем  хотіли  "зняти"  цих  дівчат  на  дискотеці  нічного  бару.  Якось  воно  не  дуже-то  у  нас  і  виходило-  дівчата  хотіли  спершу  танцювати,  а  ми  ні-  хлопець  назавтра  від"їжджав  додому  і  мав  клопіт  збирати  речі  (ми  з  ним  випадково  познайомились  в  місцевій  "розливайці"). 

Сергій Сокольник — поет

Сергій Сокольник — киянин (корінний, рідкість вже ))), вища освіта (КПІ та аспірантура в ІНМ НАНУ),  пишу порівняно нещодавно. Друкуюсь в журналах, альманахах, видав кілька своїх книжечок. Не на «загал» — писати почав 2 роки тому, на Майдані, ми там підтримували порядок і рятували людей. Ото «для релаксації» і почав))). Ну, і пішло))). Хоча трохи публіцистики і науково технічного у мене в минулому є.

 

ЛЮБОВНЕ. ЛІРИЧНЕ

Ніч кохання

 Ніч… Дзвінкий перелив
 У долоні стікає твої.
 Мов би янгольський спів-
 То в садочку дзвенять солов"ї…

 А надвір, крізь вікно
 Наче стежка зіркова лягла…
 Отже, пройдемо знов
 До крутих берегів джерела.

Об'єднати вміст