Віктор Васильчук. Дванадцять казок: казки/Васильчук В.Б. — Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2020. — 48с.: іл. ISBN 978-966-995-230-1
Дванадцять здавна є сакральним числом — воно присутнє і в міфології різних народів світу, і в сучасній системі відліку часу (дванадцять богів Грецького Олімпу, дванадцять апостолів Христа, дванадцять місяців у році, дванадцять секторів циферблату, по якому хвилинна стрілка рухається у дванадцять разів швидше, ніж годинна), а тепер додалося ще й "Дванадцять казок" Віктора Васильчука.
Нове видання одразу привертає увагу, починаючи з назви та естетичної палітурки. Книга для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, але й дорослим подарує позитивні емоції та гарний настрій. Ця книжка стане добрим другом, якщо у Вас дитина віку "чомучки", або якщо — це маленький допитливий школярик.
Юрченко Євгенія. Теперішні: проза. – Вид. О.О. Євенок. 2019. – 64 с.
Це неможливо назвати ознакою абераційної доби, якби навіть і дуже праглося. Здається, що в усі часи поетки намагалися залишити свій слід у прозі. Приміром, Оксана Лятуринська написала чимало чудових етюдів та мріяла про епопею на взір «Волині» Уласа Самчука. Прозу і поезію поєднують у своїй творчості Віра Вовк та Емма Андієвська, які живуть поза межами материкової України. Та й у їхньому рідному краї сув’язь приваблює: Наталія Білоцерківець, Любов Голота, Теодозія Зарівна… Взялися за прозові пера й дещо молодші: Леся Романчук, Леся Степовичка, Ольга Яворська… Їм на п’яти буквально наступають ще молодші: Ольга Атаманчук, Ірина Баковецька, Зоряна Замкова.
Юрченко Євгенія. Аритмія мовчання: поезії – Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2019. – 80с.
Молода людина поезомовою розповідає про поривання власної душі. Сміливість? Та ще й особливо тоді, коли вона робить наголос на інтимності. Можна й так міркувати, бо про таке мислиться, коли читаєш «Аритмію мовчання» – другу книгу молодої поетки з Житомирщини. "Здивовано симфонію звучання напише перехожий, він твій брат – поет із аритмією мовчання". Ніби й простенький рядок з’явився перед нами, але епітетом "аритмією мовчання" таки привернув увагу до себе. Отже, промовляння молодої виражальності.
1.Віддзеркалення слова
Ще раз гортаю невелику за обсягом книгу. І не вдається стримати захоплення метафоричністю мислення. "Гучно у скронях гупав долотом слів", "Ти мені намалюєш крила, я тобі начаклую казку", "Ген віднесло водою у далекі глибини світлу радість весняну і надпиті провини".