Юрій Ключ,
м. Апостолове
Дніпропетровської обл.
Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Х. – Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. - (Серія "Читаю сам")
Можна справді повірити, що заєць, знайшовши давним-давно барабан, почав ним лякати вовків та лисиць, а відтоді й стукають вже спадкоємці того давнього вуханя лапками по пеньках. Хоча, можливо, то зовсім не маленький кабанчик шукає друзів, а сам маленький читач, зневірившись в їх пошуку, звернувся якогось самотнього вечора за порадою до книжки. І знайшов її, як і кабанчик – друга качку. Та повірив разом з кабанчиком в існування справжньої дружби, не зважаючи на перші невдачі в її розшуках.
Так стверджує в одному з віршів своєї книги поезій "Зорепад серця" (Дніпропетровськ, "Пороги", 2005) молода січеславська поетка Наталя Федько.
В поетичній книзі читач прагне перш за все знайти тремтливе й беззахисне, а, значить, і правдиве до щему авторське «я».
Юрій Ключ. «Колюча стерня асфальту»
Зробити крок в невідомість наважиться не кожен. Це стосується й поетичної творчості, де результат експерименту завше непередбачуваний і який не можна синтезувати розрахунком.
Саме на експеримент, на погляд автора цих рядків, наважилась дніпропетровська поетка Світлана Поливода, витворивши книгу "Вірую!". Й хоча Світлана не новачок в поетичній царині (вона авторка кількох поетичних збірок), та це перша її поетична книга українською мовою.
У 1993 закінчив Криворізький державний педагогічний інститут, українське відділення філологічного факультету.
Працював поштарем, викладачем українського та російської мов у школі та ПТУ.
Друкувався в ЗМІ України та Америки.