
Війна нас випробовує на міць.
У госпіталі мало вільних місць.
Навколо більше виплаканих сліз,
А нами повсякчас керує злість.
Лікує рани хлопець – із простих.
Він, може, був би радий чути тих,
Хто все найкраще гостям віддавав
І наче стільки часу «годував».
Він, мабуть, міг би обійняти світ,
Не думати про «до» – а потім «від».
Йому дається важко кожен рух –
Непросто обійматися без рук.
Існує думка, що справжня література про Майдан з’явиться не раніше, ніж через кілька років, коли можна буде пережиту революцію осмислити, побачити з відстані часу і в історичному контексті. Згоден. Окремі з відібраних новел є слабенькими. Інші – зрілі, цілісні. Зрештою, якщо розібратися, далеко не всі є новелами. Але те й інше мало важить, бо справді важливою є їхня простота, безпосередність, правдивість. Ці новели не є літературним осмисленням Євромайдану, а швидше прямим його слідом, відбитком. І тому навряд чи тексти професійних письменників, що увійшли до книжки, є дуже виграшними в порівнянні із усіма іншими. З точки зору звичайного читача всі вони приблизно рівноцінні й цікаві, незалежно від авторської майстерності.
4-8 листопада 2014 року ДИТЯЧА АРТ ГАЛЕРЕЯ УКРАЇНИ та Центр Української культури та мистецтва презентують Першу в Україні виставку КАРТИН дітей з обмеженими можливостями «Біла Веселка».
Роботи виконані вихованцями школи-садка «Дитина з майбутнім» віком від 3 до 6 років з синдромом аутизму.
29 жовтня 2014 року на зібранні літературної студії «Горлиця» про свій письменницький шлях розповідала Тетяна БЕЛІМОВА, лауреат Першої премії в номінації «Романи» (твір «Вільний світ») літературного конкурсу «Коронація слова»
Розпочинала пані Тетяна із новелістики (має дві збірки таких оповідань: «Тінь» і «Мертві квіти»). І у перших творах інтерпретувала, наприклад, давньогрецькі міфи, не погоджуючись із долею Ікара, Пенелопи чи Одісея. Про видання не думала, розмістила це на своїй сторінці в інтернет як електронні книги: http://probapera.org/avtor/6/1390/tetyana-belimova.html
Проте одна із історій – «Київ.ua» – не «влізла» в жанр новели. Тут письменниця хотіла розповісти про стосунки у родині, що не склалися. І коли цей текст був майже завершений, його прочитала подруга Тетяни Валеріївни, науковець, літературознавець, і позитивно поцінувала роботу письменниці-початківця. Порадила подати рукопис на конкурс.
«Жовтень» - перший кінотеатр Києва, побудований та відкритий у радянські часи, 1930-го. Перший кінозал з'явився в місті ще в 1906 році, а з встановленням «влади рад» в 1920-і роки кінотеатри тільки поміняли назву -«Перше Держкіно», «Друге Держкіно» — і так вісім. А нинішній «Жовтень» - «Дев'яте держкіно» стало першим кінотеатром радянської споруди і першим — в окремому будинку. До революції невеликі кінозали розміщувалися на перших поверхах житлових будинків. Працював навіть у роки фашистської окупації.
29 жовтня 2014 року невідомі підпалили зал «Гегемон» прямо під час вечірнього сеансу кінофестивалю «Молодість», кинувши димову шашку на останні ряди зали. Спалахнула пожежа, що знищила кінотеатр.
2 листопада, в неділю, буде вечір пам’яті Василя Стуса «За межею» за участі гурту «Тельнюк: Сестри» та студентів-філологів НаУКМА. Також цього вечора буде прем’єра фільму «Палімпсест».
Заходи розпочнуться о 16 годині у Національному Центрі Театрального мистецтва імені Леся Курбаса (м., Київ, вул. Володимирська, 23в).
Програма вечора:
- виступ Сестер Галі та Лесі Тельнюк;
- вірші Василя Стуса читають студенти-філологи НаУКМА:
Альона Вишницька, Анна Воробйова, Катерина Капра, Марія Ковальчук, Оксана Лебедівна, Єлена Ручкіна;
- прем’єра фільму «Палімпсест».