Весняно-літня тепла збірка «Сонячні глісандо» Анни Шпилевської видана за сприяння видавництва «Терен».
Вірші писалися не один рік, в них є і кохання, і біль розчарувань, і музична складова, і самотність, й радість, є й велика Любов. Є й подорожі та описи природи. Є вірші про Майдан та війну.
У книзі вміщені також кілька віршів-спроб авторки перекладу польською мовою.
Книжка би не змогла побачити світ без Божої помочі, нон-стоп підтримки рідних, близьких, друзів, колег, за що авторка вдячна усім.
"Незважаючи на всі негаразди та проблеми, людині потрібно "як Сонце, кожен день народитися". Так у одному із інтерв'ю колись сказала Анні оперна співачка Вікторія Лук'янець. І ці слова й досі лунають у свідомості.
Авторка дякує чудовим ілюстраторкам Tiana Podpora (обкладинка, розділи), Anastasiia Brezden (ілюстрації до віршів) та польському редактору Przemysław Ostrowski за допомогу у праці над збіркою.
Запрошуємо ознайомитися з електронною версією роману Анни Шпилевської «Лірник». Придбати паперову книгу можна у львівській книгарні «Книжковий дворик», що по вулиці Винниченка, 4 та у автора (для цього необхідно написати на е-майл: anna.shpilevska@gmail.com).
Публікуємо, за згодою автора, електронну версію роману Анни Шпилевської «Лірник», а також рецензію на цей твір від письменниці Тали Владмирової.
На чарівника-лірника Северина із забутого гуцульського хутора накладено страшну спокуту. Він здатен рятувати людей та бачити їх наскрізь, домовлятися із силами природи, може змінювати прадавніми чарами світ на краще та грати на диво-лірі, що сміється й плаче в його руках і не визнає чужих. Але нащо йому дар, якщо він не годен порятувати тих, кого любить? Якщо змушений доживати вік сліпим калікою, а лихі думки підводять старого до краю прірви та змушують зробити останній в його житті крок.
Гуцульська містерія у двох частинах "Квітка папороті або квітка життя" манить карпатською енергетикою та старовинними легендами, які переплетені із реальним життям.
Нехай кожен із вас знайде своє місце й покликання, а також віднайде й не загубить Квітку Життя - для кожного Свою. Бо любові треба мати стільки, щоб прикрасити нею усе життя.
Демо-версія для тих, хто хоче ознайомитися із творчістю молодої письменниці Анни Шпилевської, а також причаститися енергетикою Карпат.
«Життя — то трояка ружа... То чорне тобі покажеться, то жовте, а там, дивися, загориться червоним. Ніколи не знаєш, яку барву завтра уздриш. Чекаєш одної, а воно тобі показує другу». (Марія Матіос)
Колектив "Троякої ружі " створений у листопаді 2010-го року .
У 2012 гурт на деякий час розформувався,адже Христина Попович та Дарина Юрчишин пішли у "відпустку" і тепер виховують прекрасних малят. А Катя Зайко займається театральною творчістю.
Одного зимового вечора "Фейсбук" сповістив про нове повідомлення. До мого великого здивування це був месседж від Юрія Пероганича. Пропозиція розмістити інформацію про себе як про молодого етномузиколога та письменницю на сайті "Жінка-українка" зацікавила. Думала я не дуже й довго, ні більше – ні менше, два місяці, адже за справами такого ясного Сонця де там – як за Льодовитим океаном айсберга не видно. Отож, допис зручно, наче поважний кіт, розмістився на сайті, а мені стало цікаво: що ж нового та пізнавального зможу тут довідатися?
У львівській затишній кав’ярні «Мапа» за підтримки творчого об’єднання CREart відбулася вже друга зустріч із молодою рівненсько-львівською письменницею, етномузикологом, солісткою етно-гурту «Трояка Ружа» Анною Шпилевською «Я літатиму серцем, без крил»
На цій зустрічі побували і засновники та учасники порталу «Жінка-УКРАЇНКА», підтримавши свою колегу по перу, а саме Юрій та Тетяна Пероганичі (Київ), Любов Відута (Львів), Еліна Заржицька та Наталія Дев’ятко (Дніпропетровськ).
Вечір був щирим і світлим, як і його головна героїня. Трепетно, ніжно звучали поезія та проза про щире кохання, музику, життя.
CREart у Львові (вул. Галицька, 4, кав’ярня «Мапа») вже вдруге запрошує на зустріч із молодою рівненсько-львівською письменницею Анною Шпилевською, яка відбудеться 10 травня о 19.00.
Вечір доповнить етно-гурт "Трояка Ружа", де письменниця власне й співає, а також тенор молодого львівського співака Юрія Скіпчака.
Найкращою книгою Рівненської області за минулий рік у номінації «Дебют»визнано книгу Анни Шпилевської.
Вітаємо молоду письменницю і зичимо їй багатих літературних ужинків в подальшому творчому житті.
Помолися, мій брате, за вічність
І не плач. Не тужи. Ти ж – мій меч.
Всі із роду людського, ми тлінні:
Відійшов цей тягар з моїх плеч.
Брате, свічку поставте із татом,
Хай матуся не плаче так гірко!
Не давайте лиш радості катам,
Вони мають за все відповісти.
Тільки ключик віддай мені, брате
Від квартири, де все ще живу я.
Й вже не боляче знову вмирати
Лише страх за Вкраїну панує.
Сорок днів. Моє серце – вже вільне
Віднайшло ключ до Раю і Бога,
Він Всесильний, Могутній, Всевишній,
Але встелена смутком дорога.
Світлої пам'яті Олександра Храпаченка
Ми в горах. Сонце у зеніті
Заплямувало світлом край.
Він був відважним альпіністом
Та втратив все - усе! Життя...В театрі викликав довіру,
Вважався гідним режисером,
А Станіславський би повірив!
Та не дожив лиш до прем'єри...Він був синочком. Другом. Братом,
Коханим був - і добрим й вірним.
Забрав життя бездушний снайпер,
Для нього їх чи менше-більше(!)...Героєм був. І є. І буде!
Козак, що згинув за Вкраїну.
Та плаче мати. Тужать люди:
Не повернеш ніколи сина.
Астор П'яцолла ( 1921–1992) – аргентинський композитор світового масштабу, виконавець на бандонеоні (різновид акордеону) відомий зокрема завдяки своїм танго. На Батьківщині його називають "El Gran Ástor" ("Великий Астор"). Митець вважається основоположником стилю "nuevo tango" (нового танго).
Музикант із легкістю вплітав у музичну канву національні танці, пропускаючи їх крізь призму свого творчого обдарування. Професійна музична підготовка дозволила йому записуватися із джазовими та класичними виконавцями.