Жінка-УКРАЇНКА

Поезія волинянки Тетяни Власової про Євромайдан увійшла у збірку «Небесна сотня». Перший вірш нашої землячки про ті події розійшовся інтернетом за лічені години.

 Події останніх місяців в Україні надихнули на творчість багатьох українських митців. Справжнім відкриттям в українському поетичному і музичному світі стала наша землячка Тетяна Власова, вірші якої, присвячені Євромайдану та революційним подіям, миттєво розійшлися в інтернеті. А днями вийшла друком антологія майданівських віршів «Небесна сотня», куди і Тетянина поезія потрапила. Колишня лучанка, яка вже давно живе в Києві, пише не тільки вірші, а й пісні – вона вокалістка гурту «АССА», де грає разом зі своїм чоловіком Дмитром. «Слово Волині» поспілкувалося з талановитою землячкою.

Зачинившись на сто замків
Від народу – чи від тюрми? –
Через спини силовиків
Розкажи, за який ти мир.

Вже вмирають – і ще помруть
В найкрасивішому із міст?
Вимиваючи кров із рук,
Розкажи нам про компроміс.

Ти собі себе залишив.
Зупиняєш війну? Якби ж.
А під запах горілих шин
Ти, напевне, спокійно спиш?

Не пече тобі та межа,
Що розділює нас – і «їх»?
Ми не чуєм, як тобі жаль,
Бо відспівуємо своїх.

Ріки крові уже течуть.
На країні – вогненний шов.
Дзвони дзвонять – щоб ти почув.
Дзвони дзвонять – щоб ти пішов.

***

Мама відправила сина,
Просила
Бути обачним.
Син обіцяв берегтися щосили: 
«Мамо, не плачте». 

Місяць минає, закони погіршали,
Прийняті жестами.
«Мамо, я просто не можу по-іншому – 
Я на Грушевського». 

Вулиця стала дуже болючою – 
Що говорити?
Син повернувся – очі заплющені,
Прапором вкритий. 

Сонце сховалось – негода.
Чи буде
Праведний суд?
Там, де учора проходив, сьогодні
Друзі несуть. 

Мама заплакана, хрестить повсталих
Мовчки, без слів.
Сина не стало,
В неї віднині – мільйони синів.