Я, чернігівчанка, Лілія Кузьменко. Чорний та білий колір, мінімалізм… Це – далеко не повний гербарій мого імені. Нині мені – 17 років, я – випускниця Чернігівської загальноосвітньої школи № 20. Маю виключно активне дозвілля, що дозволяє залишатися у центрі подій будь-де та в будь-який час. Народжена з любов’ю до літератури, просто обожнюю нашу таку чарівну українську мову!
Галина Литовченко народилася на Київщині. Закінчила Київський технікум радіоелектроніки (нині Коледж інформаційних систем і технологій). З 1976 по 1992 рік мешкала з родиною у військових гарнізонах на території Росії, Азербайджану та Литви. Працювала на різних посадах МО, перебувала на військовій службі. Після краху СРСР повернулася в Україну. З 1998 року мешкає в Криму.
Звуть мене Юлею. Друзі кличуть Совою, бо я цих птахів хворобливо люблю. Народилася в Дніпропетровській області, в селі Орлівщина. Мені 21 рік, студентка, вчусь на психолога. У 9 років виявилось, що я хочу і вмію писати вірші, тож дотепер і пишу. Вони, звичайно, не такі, як у дитинстві, але намагаюсь писати щиро! Я пишу про все, що люблю, все, що бачу, про все, що не дає мені спокою, а також і про те, що мені цей спокій дарує. Коли мої вірші знаходять відклик у серцях читачів, я роблюсь аж занадто спокійною! Тобто, дуже приємно, коли люди знаходять, щось для себе у твоїх віршах. Хочу поділитися з Вами! Ось!
Інна Ковальчук. Народилася і живу в місті Києві. Закінчила музичну школу по класу скрипки, спеціалізовану українсько-англійську школу №112 імені Т. Г. Шевченка зі срібною медаллю, філологічний факультет КНУ (диплом з відзнакою), аспірантуру за спеціальністю «Сучасна російська мова».
Все життя працювала в галузі міжнародних зв'язків – керівником служби зовнішніх зв"язків концерну «Наука» Міннауки України, служби зовнішніх зв'язків АТ ХК «Київміськбуд», керівником міжнародної служби народного депутата України Поляченка В. А., Почесного консула Республіки Чилі в Україні з правами державного нотаріату.
Ірина Шевченко народилася 17 листопада 1994 року в невеличкому місті Конотоп, що на Сумщині. З дитинства любила співати, а коли підросла, напевно зрозуміла, що українська народна пісня – то її минуле, теперішнє і майбутнє. Тому, закінчивши 9 класів школи, поїхала на навчання до Сум. Вступила до вищого училища мистецтв і культури ім. Д. М. Бортнянського на спеціальність «Народне пісенне мистецтво». Здобувши диплом бакалавра, продовжила здобувати освіту і попрямувала до славетного міста Ніжин.
Руслана Петрівна Федюк народилася 9 квітня 1960 року в місті Червонограді Львівської області. Закінчила Львівське культурно-освітнє училище за фахом – режисер, організатор культурно-масових заходів, згодом бібліотечний факультет цього ж навчального закладу. Працюю бібліографом у Червоноградській центральній міській бібліотеці.
Я – подолянка. З дитинства люблю книжки і малювання. Колись вирішила, що моя майбутня професія має бути пов’язана з цими захопленнями. Але життя внесло свої корективи і я стала дизайнером. Я навчалась у Хмельницькому національному університеті. Навчання перепліталося з живописом і малюнком, зі створенням колекцій одягу та з поїздками на конкурси, що проводились у містах України та Росії.
Лілія Віталіївна Ніколаєнко народилась 28 травня 1988 року в смт Теплик Вінницької області.
За освітою – юрист. Працювала на державній службі. Нині – вишивальниця.
Пишу поезію і прозу.
Автор двох збірок: «Солов’їна пісня», «Меч и роза»;
Лауреат конкурсу «Золотий Тризуб»;
Публікувалась в численних колективних збірках, антологіях, журналах.
Олена Лань – письменниця, журналіст.
Закінчила Львівський національний університет ім.І.Франка, факультет журналістики. Багаторічний співробітник загальноукраїнської суспільно-політичної газети "Високий Замок" (місто Львів). Обіймала посаду заввідділом культури.
Зараз живе в Празі.
Автор книги «Бурдебач». Книжка вийшла у Львові – одночасно російською та українською мовою (переклад Олени Волосевич).