Наталя Володимирівна Федько народилася 5 грудня 1986 року в селищі Межова Дніпропетровської області. У 1998 році переїхала разом з батьками до Дніпропетровська. Закінчила Дніпропетровський національний університет (факультет української філології).
Казки та вірші пише з дитинства. З 14 років шліфує майстерність в літературній студії «Лілея» при Дніпропетровській обласній організації НСПУ. Авторка 5-ти поетичних збірок – «Велич життя» (2004), «Зорепад серця» (2005), «Прощавай, срібна вежо!» (2006), «Пишу на пергаменті неба (2007) та «Дві долі грали дощ» (2008).
Я, Наталя Володимирівна Федько народилась 5 грудня 1986 року в селищі Межове Дніпропетровської області.
Закінчила Дніпропетровський національний університет (факультет української філології).
Авторка п’яти поетичних збірок – «Велич життя» (2004), «Зорепад серця» (2005), «Прощавай, срібна вежо!» (2006), «Пишу на пергаменті неба» (2007) та «Дві долі грали дощ» (2008).
Ольга Ганущак — народилася 31 травня 1962 року у селі Жупани Сколівського району. Нас у батьків було семеро – чотири сини і три дочки. Родина у нас музична – батько з братами свого часу грали на всіх весіллях у Сколівському районі. Я теж мала талант до музики, тому навчалася у музичній школі-інтернаті спочатку у Дрогобичі, а потім у Львові.
Богдана Леонідівна Пілецька, молода поетеса. Народилась у с.м.т. Перегінське Івано-Франківської області. Закінчила Перегінську ЗОШ№2. Здобула середню спеціальну освіту в ІФДМА. Працюю медичною сестрою. Гарно малюю та вишиваю бісером. Одружена, виховую донечку.
Вірші почала писати ще зі шкільних років, але тільки декілька років тому зрозуміла, що поезія – це не просто моє захоплення, а те, без чого не можу жити.
Зовуть мене Любов Євгенівна Печінка, літературне псевдо - Патара Бачіа.
Народилася у сімдесятих роках минулого століття і, навіть страшно сказати, минулого тисячоліття у княжому місті Теребовлі Тернопільської області. Залюблена у своє рідне місто до втрати свідомості.
Впродовж життя намагалася здобути освіту, тому закінчила десять років середньої школи і п'ять років інституту. Щоб щось таки навчилася важко констатувати, але пишу майже без помилок...
Мешкаю у місті Київ з чоловіком та сином. Працюю в маркетинговій компанії. Пишу вірші з 2013 року українською та російською мовами.
В 2015 вийшла моя книга «Дихати небом» у рамках збірки «Сонячні руни поезії», видавництво «Розмарин».
Також вірші є на сторінках збірки «Різдв’яний карнавал поезій« видавництва «Редакція журналу «Дніпро» в 2014.
Ольга Масалітіна – українська письменниця, громадський діяч, член Української бібліотечної асоціації, авторка дитячої книги «Корабель уяви», енциклопедії для батьків «Ви та ваш малюк», що у 2013 році була видана мільйонним тиражем, книги «Книжечка-підказочка для моеї мамочки», журналу «Посібник про найщасливішого малюка» та інших видань, присвячених материнству і дитинству. Перший видавець журналу з питань материнства і дитинства «Мама і Я» та генеральний директор компанії РА «Гармонія».
Вікторія Русич — автор-виконавець пісень. Народилася у 1962 році в місті Тернополі. Зараз проживаю у місті Києві.
Творчість супровождувала все моє життя. З дитинства писала вірші, навчилася у студентські роки трохи грати на гітарі. Вже у віці 50 років почала створювати свою авторську збірку пісень на власні вірші, та вірші друзів. Писала вірші російською мовою і іноді українською.
Події 2014 року сколихнули душу і виникло бажання створювати пісні українською мовою. Зараз у мене вже чотири пісні звучать українською. І я цьому дуже рада.
Одного пресвітлого дня, на свято Трійці, у містечку Борзна на Чернігівщині, народилася дівчинка. Назвали Валентиною. Батько грав на сцені любительського театру. І дівчинка з малих літ знала напам'ять усі батькові ролі. І, звичайно, хотіла стати артисткою.Але закінчила філфак Ніжинського педуніверситету і стала не вчителькою, а радіожурналісткою. І вже 30 років із цією професією не розлучається. Працює у Чернігівській філії Національної телекомпанії України. А ще пише вірші.
Вона-член Національної спілки журналістів, друкувалася у всеукраїнських газетах і журналах, авторка поетичної збірки «Любові вежі». Підготувала до друку нову книгу лірики «Жасминова хмаринка».
Наталя Матюх народилася в селі Пальчики Бахмацького району на Чернігівщині. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працювала в газетах та журналах, викладала на кафедрі журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Писати вірші почала в п’ять років. Перша публікація відбулася в десятирічному віці (Бахмацька районна газета «Радянське село»). Авторка близько 30 книг (публіцистика, лірика, вірші для дітей). Твори перекладалися російською, білоруською, молдовською, польською мовами. Деякі покладені на музику.
Останні за виходом поетичні збірки «Літо в лютому» (2000 р.) та «Терези» (2007 р.) удостоєні, відповідно, міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди та всеукраїнської літературно-мистецької і краєзнавчої премії імені Петра Василенка.
Я, Валентина Іванівна Ткач, народилася в мальовничому місті Богуславі Київської області, де нині проживаю і творю свої килими. В моїй родині ще за діда-прадіда всі ткали килими та доріжки, полотна для одягу та рушників, тому я з гордістю можу називатися вихідцем з із династії ткачів.
Тетяна Борисівна Зеленченко — художник-графік, член Спілки художників України, працюю в жанрах станкової, книжкової, журнальної, газетної графіки, карикатури.
Народилася в місті Черкаси в 1951 році в сім'ї військового топографа. Після переїзду сім'ї до Харкова, навчалася в художній школі імені Рєпіна. Закінчила Харківський художній інститут, факультет промислової графіки.
Персональні виставки в Харкові: 1979, 1986, 1995, 2008, 2011 роки.
Автор ілюстрацій до книг: