Жінка-УКРАЇНКА

Відоме творче подружжя – Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної премії авторської пісні ім. Василя Симоненка. Їх відзначено за чудову пісню «Білі ангели». Музику на вірш Тетяни «Сніг лапатий – син слухняний віхоли...», перекладений багатьма мовами світу, створив Сергій. Проникливо та чарівно пісню «Білі ангели» співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

Отож щиро вітаємо достойних лауреатів! До речі, зараз Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень «Примчу на білому коні», де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав Сергій Дзюба.

Я надсилаю порожні рядки –
Вони змістовні тепер як ніколи.
Пусті поля, пусті береги,
Чорнила скапують стиха додолу...

І мліє палець... Нехай не болить!
Лише думки зазнали утоми.
У скронях тисне, в мізках бринить,
Нема ні крапки у мислях, ні коми.

Усе потоком рветься в папір,
І почуття так сіпають душу.
Я хочу довго про все говорить,
Зізнатись в муках своїх я мушу!

25-26 серпня 2018 року у рідному селі Івана Франка Нагуєвичах відбудеться IV Всеукраїнський поетичний фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів. Дійство проходитиме на території парку та музею генія української нації за сприяння Національної спілки письменників України, Дрогобицької районної ради, Дрогобицької районної державної адміністрації, літературної агенції «Зілля», музею-садиби Івана Франка, громади села.

У неділю, 26-го серпня, поетичний фестиваль органічно увіллється у організований директором музею Богданом Лазораком етнофест, на головній сцені якого поруч із музикантами та фольклорними колективами виступлять члени журі та переможці однієї з найпрестижніших поетичних премій України. Серед членів журі фестивалю – два лауреати Шевченківської премії, а саме Анатолій Кичинський (Херсон) та Петро Мідянка (Закарпаття).

У програмі поетичного фестивалю: екскурсії, читання віршів верхи на коні, поетичні змагання за «підкову Пегаса», презентації книг, виступи дитячих письменників на Галявині казок, автограф-сесії, зустрічі із читачами, нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів, неформальне спілкування біля вогнища, поетичний куліш, книжкова толока.

23 серпня, в день Прапора зберуться молоді талановиті митці зі всіх куточків України, аби показати всім-всім, що українська поезія не просто жива, а б'є джерелом з новою силою! Вона розмаїта і багата, різнобічна і емоційна, кожним голосом співає про життя, любов, боротьбу, добро і справедливість, про сенс буття та людські переживання.

На думку куратора заходу Мальви Кржанівської, молода поезія з божою іскрою - це те знамено, котре понесуть в майбутнє попереду нації обдаровані поети сьогодення.

"З рук в руки, зі століття в століття цей стяг майорів на шляху боротьби нашого народу, на шляху до нашої справжньої незалежності й сили", - говорить вона.

Початок о 17:00 в колонній залі КМДА. Вхід вільний.

Серед запрошених послухати молодих поетів - корифеї української літератури, громадські діячі, видавництва та народні артисти України.

Новела

Небо на заході здавалося йому схожим на пащу акули. Петро, мало не заточившись, іще раз підвів тяжку після вчорашнього голову, прикриту вилиняним  кашкетом. Ні, таки так. Велика хмара, що грізно насувалася, роздвоєним кінцем нагадувала роззявлену пащу акули, котру кремезний чолов’яга з ніби пожованим обличчям бачив лише в кіно. Ще хлопцем, років двадцять тому, коли його крутили в сільському клубі, нині напіврозваленому.

А де акула, там, звісно, й вода. Ото буде тобі, Петре, косовиця, на яку виперла з дому дружина. І добре, що не доведеться нашарпатися косою. Тільки б полив швидше дощ, тоді можна бігцем із лугу до хати.