Мистецьке відлуння

“Дідона і Еней” у київському будинку вчених. Солісти – студенти Київського національного університету культури. Фото – Ілля Корнійко, ліцензія cc by-sa-3.0

Нещодавно в культурному житті України відбулася знаменна подія – за ініціативи Громадської організації «Вікімедія Україна» було успішно реалізовано одну з важливих складових ланок о мистецького проекту «Світова класика українською». Йдеться про сценічне виконання опери «Дідона і Еней» видатного англійського композитора XVII ст. Г. Персела, чия творчість цілком слушно вважається одним з найцікавіших музичних феноменів західноєвропейського барокового мистецтва. До здійснення цього мистецького заходу було залучено відразу декілька мистецьких колективів, а саме струнного квартету «Софія» (художній керівник Олена Пушкарська), камерний хор «Хрещатик» (хормейстер Оксана Дондик), а також група студентів кафедри академічного хорового мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.

Ретроспективно оцінюючи враження від спектаклю, який, особисто в мене, як, сподіваюсь, і в інших глядачів, викликав щире захоплення, відзначу декілька цікавих моментів. Насамперед, впадає в око, що протягом усієї сценічної дії виконавцям вдалося втримати увагу аудиторії, а це, з огляду на високу метафоричність барокового світовідчуття, таку не притаманну в наш суєтний і прагматичний час, вочевидь не є простим завданням. І це при тому, що зала Будинку вчених була вщерть заповнена слухачами. Безумовно, передовсім, слід завдячувати геніальній музиці Г. Персела, яка й донині полонить серця всіх, хто зберіг у душах почуття прекрасного. Але не в меншій мірі важливою є органічність і одухотвореність виконання, яке довершено відобразило різні грані творчого задуму митця. З  огляду на це показовою є творча злагодженість виконавського ансамблю, який за відносно короткий термін спільної репетиційної роботи, сформував оптимальний алгоритм творчої співпраці. Визначна роль в цьому належить автору проекту і диригенту Заслуженій артистці Оксані Дондик, яка доклала багато часу і зусиль на реалізацію цього проекту . В зв’язку з цим, характерно, що в постановці задіяні студенти кафедри академічного хорового мистецтва КНУКіМ, які нині навчаються в класі Оксани Іванівни з вокалу. Це Христина Потішук, Андрій Морозан, Яна Прохоренко, Марія Макар, Вероніка Кудравець, Хримтина Фурман, Альона Шелест, Андрій Лобода, Ярослав Смаль. Не зупиняючись на характеристиці кожного з виконавців (діючих осіб), відмітимо що всі вони старанно і вдумливо підійшли до реалізації задуму, виявивши кожен в своїй мірі індивідуальні творчі здібності і таланти. 

Визначна роль в реалізації задуму належить також струнному квартету «Софія» та його художньому керівнику Олені Пушкарській. Окремо слід відмітити подвижницьку працю арт-директора проекту та за сумісництвом концертмейстера Андрія Бондаренка, а також головного режисера Лариси Леванової та режисера-постановника Анастасії Лобан.  

Поряд з суто мистецькими аспектами, принципово важливим є той факт, що виконання опери відбулося у високохудожньому українському перекладі здійсненому Оленою О′Лір. Ця обставина засвідчує основоположну тенденцію послідовно впроваджувану Фондом Вікімедіа, спрямовану на популяризацію світових шедеврів вокальної вокально-інструментальної та хорової класики українською мовою. В цьому контексті, слід відмітити, що даний проект продовжує давню традицію україномовних перекладів, закладену такими видатними поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л. Старицька-Черняхівська, Борис Тен. В наш час на цій ниві плідно виявляють такі поети, як вже згадувана Олена О′Лір, Максим Стріха та ін.  

 Ігор Тилик,
кандидат мистецтвознавства,
доцент КНУКіМ