Оголошено Перший Всеукраїнський літературний конкурс «Відродження Дніпра».

Прийом робіт триватиме до 17 травня 2016 року.

Нагородження переможців відбувається у наприкінці червня.

До участі в конкурсі допускаються всі автори без обмеження віку, які у визначений термін подали рукописи власних творів.

На Конкурс приймаються твори виключно українською мовою без жанрових чи типологічних обмежень.

Твори мають бути присвячені або пов’язані з Дніпропетровщиною.

Автор може подати заявку лише в одній жанровій номінації.

Твори мають бути завершені, фрагменти не розглядаються.

Вимоги до творів у жанрових номінаціях:

Міжнародна літературно-мистецька Академія України вдруге назвала відомих патріотів (письменників, журналістів, видавців, громадських діячів, меценатів), удостоєних щойно міжнародної почесної відзнаки – медалі Івана Мазепи.

Нагороджені: видатний український поет Леонід Горлач, письменник і видавець, державний та громадський діяч, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний, поетеса, прозаїк, перекладач, художниця Анна Багряна, доктор філософських наук, професор Віктор Жадько, письменник, кінорежисер, краєзнавець, публіцист, голова об’єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик, прозаїк, журналіст Віталій Леус та директор ПАТ «Кремінь», меценат із Чернігівщини (селище Парафіївка Ічнянського району) Олександр Сенчик.

Сергій ДЗЮБА   

В Ічні тепло вшанували матерів, чиї сини мужньо стали на захист Вітчизни, а також визначних волонтерів.

«Ічнянці в АТО (сто бійців)» – так називається книжка спогадів вояків, уродженців Ічнянщини, про їх участь у визвольній війні українського народу проти російських окупантів. Водночас це – прониклива книжка пам’яті про героїв-земляків, які не повернулися з цієї жахливої війни, віддали свої молоді життя за свободу нашої України та рідного краю в боротьбі з шовіністичною, зажерливою імперією «царя» Путіна.

Як розповіла автор-укладач книги Олеся Реута, відверті спогади бійців переплітаються тут із загальнодержавними подіями 2014-2015 років. Автор прагнула проаналізувати, пояснити читачам причини віроломної російської військової агресії, об’єктивно дослідити страшні та криваві події захоплення українських територій, причини перемог і поразок нашої армії, зафіксувати моторошні злочини путінського режиму зі слів очевидців війни. Це – наша відповідь кровожерливому кремлівському «імператору», який вихвалявся, що вже за тиждень російські горлорізи дійдуть до Києва. Однак підступний план «Новоросії» зазнав краху – в Україні ожив звитяжний козацький дух!

До 70-річчя з дня народження відомого українського письменника та журналіста Василя Струтинського в обласній науковій бібліотеці імені В. Короленка відбувся вечір його пам’яті.

Добрі, проникливі слова про свого талановитого колегу щиро говорили головний редактор газети «Гарт», поет, Шевченківський лауреат Дмитро Іванов, народний художник України Володимир Ємець, співробітник цієї бібліотеки, ведуча Вікторія Солонікова.

Участь у вечорі взяли й головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач та письменниця Лариса Ткач, поет, журналіст і краєзнавець Володимир Сапон, очільниця обласної організації Національної спілки письменників України Олена Конечна.

Заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба повідомив, що Василя Струтинського посмертно нагороджено відзнакою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – премією імені Пантелеймона Куліша, і вручив дружині Василя Михайловича – Ганні Панасівні – почесну нагороду.

Сергій КВІТНИЦЬКИЙ

Ічнянці знову вразили. Дивовижно, як вдається невеличкому райцентру на Чернігівщині влаштовувати такі цікаві, душевні, зворушливі літературно-мистецькі свята, які навіть у столичному Києві зараз рідко побачиш, та й то за участю... наших земляків-ічнянців, як от чудовий виступ у Національній спілці письменників України Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», котрий досі самі ж колеги-кияни всім у приклад ставлять – от як потрібно творчі зустрічі організовувати! Воістину провінція – все-таки явище не стільки територіальне, скільки духовне. Недалеким провінціалом і в Києві можна бути, і в Парижі... А Ічня в своєму культурному розвитку – справжня оаза талантів, духовності, патріотизму та національної самосвідомості!

І де, в якому райцентрі України, можуть зустрітися водночас стільки наших видатних співвітчизників?! А до Ічні на Благовіст із Києва завітали Герой України, Шевченківський лауреат, класик сучасної літератури Юрій Мушкетик, літературознавець, директор Інституту літератури Національної Академії наук України, академік Микола Жулинський, відомий письменник і перекладач Станіслав Шевченко, громадський діяч, заступник голови нашого «Чернігівського земляцтва в місті Києві», керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський та член Національної спілки письменників України Віталій Шевченко, добре знаний своєю державотворчою та подвижницькою видавничою діяльністю (а його син Андрій, політик, журналіст та дипломат, нині – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді).

Ювілейна концертна програма «Пісень чудова мить» до 25-річчня творчої діяльності композитора Ольги Пенюк-Водоніс і 20-річчя створення вокального ансамблю «Берегиня».

Самоврядування українців Уйбуди, Кабінет молодого автора Національної спілки письменників України 2 квітня 2016 року провело «День української казки» в рамках проекту «Дитяча українська казка ХXI століття» в м.Будапешт, Угорщина.

Автор, натхненниця і організатор проекту – голова  Самоврядування українців Уйбуди в Угорщині, громадський діяч Уляна Княгинецька.

Співорганізатори – письменниця й громадський діяч Леся Мудрак та громадський діяч, викладач «КНУКіМу» Олена Диба.                                         

З 28 по 30 квітня 2016 року в Українському домі відбудеться Всеукраїнський благодійний Великодній ярмарок!      

Передсвяткові ярмарки в Українському домі славляться своєю популярністю та незабутньою атмосферою. Впевнені, що і в цьому році ярмарок підкорить своєю привабливістю та унікальністю, стане корисною та цікавою подією як для учасників, так і для відвідувачів, налаштує киян та гостей столиці на радісний святковий настрій у дні великого християнського свята - Воскресіння Христового.

На ярмарку свою продукцію представлять: обласні культурні центри, підприємства харчової промисловості, народні майстри, магазини подарунків, сувенірні компанії та творчі майстерні. Відвідувачам буде представлено багатий асортимент святкового товару: авторські прикраси в різних жанрах і стилях,  святкові листівки ручної роботи, оригінальні Великодні подарунки, запашні паски, кулінарні ласощі, напої, нарядні писанки та все що необхідно до Великоднього кошика.

Міністерство культури України

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської держаної адміністрації)

Державна агенція промоції культури України

Леся Майданець

Художня виставка «Великодні дзвони». Малярство, художній текстиль

18 квітня -13 травня 2016

Відкриття виставки 18 квітня 2016 о 15.00, Дзвіниця Успенського собору, 1 ярус, вул. Лаврська, 9

Той суботній день 8 січня 1838 року за старим стилем — знакова подія в історії нашого краю: вийшов перший номер першої газети — «Черниговские губернские ведомости», від якої і веде свої традиції нинішня «Деснянська правда». Загалом звідси починається історія чернігівської преси та історія чернігівської журналістики.

У ті далекі роки «Губернские ведомости» були, перш за все, офіційною газетою, що видавалася з метою «облегчення канцелярий в производстве дел сокращением переписки и доставления как присутственным местам, так и частным лицам средств получать сведения, относящиеся к исполнению и соображению». У офіційній частині газети публікувалися урядові й місцеві губернські документи, розпорядження.

Виходила і «неофіційна частина газети», що висвітлювала життя губернії, Росії і зарубіжжя, подавала матеріали з місцевої економіки, географії, історії, фольклору й етнографії, публікувала твори місцевих авторів. «Золотим віком» неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» можна по праву вважати п’ятдесяті роки, коли навколо газети сформувалося коло літераторів і істориків.