Читаймо! 

1 - Олександр Демчик: «Ситуація, що усіх сфер. Не стала винятком й освітня галузь» склалася в країні, внесла суттєві коректи- ви у розвиток усіх сфер. Не стала винят- ком й освітня галузь»

2 - Студенти ДНУ спілкувалися з пре- зидентом Латвії; Математична модель людської поведінки під час паніки від студентів мехмату

4 - Фахівці департаменту освіти і на- уки ОДА взяли участь у Міжнародній конференції «Нові технології в освіті»; Дніпропетровський національний уні- верситет ім. О. Гончара прийматиме Фундацію ректорів академічних установ Польщі

5 - Близько тисячі педагогів Дніпропетровщини представили свої здобутки на обласній виставці

«Хто як не ми самі рівновагу триматиме» (Алла Миколаєнко) – саме таке поетичне передбачення я витягла з чарівного кошика «конотопських відьмочок»  – сестер Миколаєнко. Звісно! Хто ж може піти без передбачення, побувавши в гостях у цих чарівниць?

У світле свято Благовіщення, 7 квітня, поціновувачів музики, графіки та поетичного слова зібралися послухати діалоги «СЕСТРИ». Це новий формат літературних заходів, у рамках якого взяли участь сестри-поетки і сестри-художниці. Захід відбувався в затишній атмосфері ресторації «Виделка», що на вулиці Артема, 11 (м. Київ).

Неможливо применшити роль, яку в розвитку будь-якої національної літератури відіграють альманахи і збірники. Особливо важливе значення вони мали в розвитку української дожовтневої літератури.

Перші українські альманахи й збірники з'явилися в 1830–1840-х роках у Харкові — єдиному тоді на Україні університетському місті, де вже склалися літературні традиції і існувала видавнича база у вигляді університетської друкарні.  В роки гоніння на українське слово альманахи й збірники були майже єдиними виданнями, де друкувались твори української літератури.

Зійшла на Землю світла благодать!
Радіє люд увесь: – Воскрес Син Божий!
Пісні хвалебні весело звучать:
Добро – злобу й ненависть переможе.
 
Владикою і смерті, і життя
Відкрився нам Христос у Воскресінні.
Заради віри й вічного буття
Він смертю подолав земне і тлінне.

Небесне світло! Освяти нас всіх!
–    Христос Воскрес! – ангелики співають.
Весна хай квітне! Хай зникає гріх!
Любов Господня Захід й Схід єднає! 

Запевняє мама трійні 32-річна Галина Бондар зі Старокостянтинова

Близнюки Мишко й Костя та їхня сестричка Аня з’явилися на світ практично одночасно, але на народження цих діток родина Бондарів чекала довгих десять років. 
Їхня матуся Галина — військовослужбовець й тому не звикла здаватися. Жінка до останнього вірила, що доля подарує їй можливість відчути радість материнства. А для того, аби подарувати малюкам життя, вона з чотирьох місяців вагітності перебувала у пологовому будинку на збереженні, практично не виходячи на вулицю. «Коли я дізналася про те, що вагітна трійнею, у мене сталася істерика, — розповідає Галина Бондар.

«Будьмо знайомі, іменинник!»
в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська

Концерти на замовлення іменинників минулого місяця ветерани терцентру (територіального центру соціального обслуговування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради) завжди очікують з нетерпінням. Вже протягом 10-ти років на початку кожного місяця такі заходи відбуваються під керівництвом культорганізатора терцентру Олени Швець-Васіної. Ось і 4-го квітня 2015 р. не по літах жваві, молоді, причепурені ветерани- іменинники березня місяця та їх гості – ветерани, артисти і родичі – заповнили святково прикрашену залу терцентру.

Іменинниками на цей раз були дві жіночки і два чоловіка: усі солісти ансамблю «Рябинушка» – Ольга Денисенко, Олександр Попов, Іван Твердохліб і Антоніна Коваленко.

Відома українська актриса Ада Роговцева розповіла, що колеги з Росії поважають її за тверду позицію, але вважають російською артисткою. Про це вона сказала на своєму творчому вечорі, який пройшов в єврейському громадському центрі «Менора» в Дніпропетровську, повідомляє «Фонд оборони країни», передають  Патріоти України.

На вечорі звучали вірші Ліни Костенко, Лесі Українки, Марини Цвєтаєвої, а також сина акторки – Костянтина Степанкова, який пішов з життя більше 2-х років тому. Його вірші читала сестра – актриса і режисер Катерина Степанкова. Роговцева сказала, що розуміє почуття матерів, які сьогодні втрачають синів на війні, тому що у неї самої «обпалені крила» …

Причому тут уже є ціла династія благодійників – людей небайдужих, шляхетних і патріотичних, які багато доброго зробили і зараз роблять для України та рідного краю. Це – родина Сенчиків.

Олександр Васильович Сенчик – людина щедра і настільки ж скромна. Втім, поспілкуйтеся з його односельцями – почуєте тільки найкращі відгуки. Директор Парафіївської школи Галина Петруша розповіла нам, як постійно і від усієї душі дбав про селище та земляків його тато – Василь Хомич, котрий працював директором місцевого цукрового заводу. Згодом, це підприємство очолив Олександр Васильович (про ті часи односельці в Парафіївці також згадують зі щирою вдячністю). А нині меценатом став і син Олександра Сенчика – Олександр Олександрович, керівник приватного підприємства.

Михайло Співак (Канада) – письменник, публіцист. Народився в місті Кемерово. В 16 років став кандидатом у майстри спорту з шахів. На початку 90-х виїхав до Ізраїлю, де здобув спеціальність програміста. З 2005-го мешкає в Канаді. Автор романів: «Тилові щури, або армійська одіссея Сьоми Шпака» (2008), «Бешкетник» (2010), «Пригоди дона Мігеля Кастильського і візира Єрусалимського в Іспанії» (2012), «Чоловічий погляд на кохання» (2013). З 2010 року – головний редактор газети «Перехрестя Вінніпег», з 2013-го – заступник головного редактора літературного журналу «Новий Світ», що випускається в Торонто видавництвом «Litsvet».