Так, 14 грудня на Хрещатику відбудеться загальноміська акція "Не забудь привітати", передає Українська правда.

19 грудня на Майдані Незалежності відбудеться урочисте засвічення головної ялинки України. У День святого Миколая діти-сироти та діти з малозабезпечених сімей відвідають Київський національний академічний театр оперети та отримають солодкі подарунки.

Лауреат Пулітцерівської премії Енн Епплбом пише книгу про Голодомор в Україні 1932–1933 років. Як повідомили у прес-службі Центру досліджень визвольного руху, про це вона сама оголосила на міжнародній конференції в Нью-Йорку. 

Нині на радіо, по телебаченню не часто, на жаль, можна почути гарну українську сучасну пісню, романс. А вони ж є, вони звучать попри все, для тих, хто шанує рідне слово, рідну мову.

Прекрасний вечір поезії та романсу під назвою «У променях жіночої душі» відбувся 14 листопада у стінах церкви Благовіщення Богородиці, що знаходиться на території Києво-Могилянської академії. Підготувала його заслужена артистка України, володарка гран-прі міжнародного фестивалю в Італії, лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото», численних фестивалів та конкурсів, артистка Національного радіо Світлана Мирвода з друзями.

Учні Жирівської школи І – ІІІ ст. Жидачівського району, Львівської області підтримали акцію «Книжка з поштової скриньки». Разом зібрали книги, які їм самим подобаються, пішли на пошту і надіслали їх на адресу Сокальської школи-інтернату.

Юра Яскерський, Максим Чапляк, Руслан Назар люблять читати пригоди. Вони подарували дітям книжки про чарівника країни Оз, про Незнайка, про піратів Острова Туманві, про дітей капітана Гранта.

Світлана Патра, журналіст Імідж-центру Університету «УКРАЇНА»

8 листопада 2013 року у приміщенні Національного музею медицини України в рамках спільного проекту телеканалу «Культура» та галереї «Арка» «Культура+» відбулася презентація та святкування п’ятиріччя всеукраїнського літературно-мистецького журналу «Мистецькі грані». Привітати журнал та його засновника, видавця та головного редактора – Олександру Куліш – прийшли як звичайні поціновувачі мистецтва, так і самі митці, а також журналісти, зокрема, ті, хто певний час співпрацював з журналом. Серед присутніх були і постійні гості заходів галереї «Арка» – представники Імідж-центру Університету «Україна»: Ніна Головченко, Надія Пазяк, Світлана Патра, Оля Каленська, Юрій Міхєєв, Марина Давиденко, Валя Тетик, Олена Мачульська.

Сьогодні інформація про веб-портал творчих, талановитих, ініціативних берегинь «Жінка-УКРАЇНКА» з'явилася на Порталі сучасної української літератури «Укр.Літ», заснованому Національною спілкою письменників України.

Щиро вдячні! Бо ж на початку реалізації будь-яких корисних задумів завжди приємно отримувати дружню підтримку. Та й загалом — добрі справи краще вершити гуртом!

Початок листопада на Дніпропетровщині видався щедрим на літературні події та зустрічі. Це Всеукраїнські конкурси – романів імені Олексендри Кравченко (Девіль) та «Літературна надія Дніпра», а також зустріч із молодою письменницею Анною Малігон (місто Київ).

Звичайно, молодь до молоді тягнеться: спершу Анна відвідала Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара. Нажаль, як проходила зустріч, розказати не можу, бо у заявленій програмі було вказано лише Літературний музей (місто Дніпропетровськ) та міську бібліотеку міста Дніпродзержинська. Але, за словами самої Анни, студенти зустріли її дуже привітно, а на книжки авторки був такий попит, що прихильникам своєї поезії і прози письменниця мало що могла запропонувати.

Людмила Скорина

Як формується первинне (до-читацьке) враження про книгу? У першу чергу – завдяки її «рекламним» складовим – обкладинці й заголовку. Вони містять певну закодовану інформацію, яка в ідеалі має працювати в унісон із текстом, як мінімум – перебувати в одному семантичному полі. У випадку із презентованим романом Світлани Талан можемо спостерігати певний рецептивний дисонанс. На обкладинці маємо родинне фото на тлі старої хати й кетяг калини. Це прогнозовано скеровує жанрові очікування читачів у напрямку родинної саги (що, у принципі, недалеко від істини). І раптом – заголовок «Не вурдалаки», який дезорієнтує, мимовільно переадресовуючи до містики, фантастики, тобто до зовсім іншої жанрової ніші. На перший погляд, він видається невдалим, недоречним.