У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського – яскраве та зворушливе свято: журі міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша нагородило цією престижною відзнакою Марину Василівну Каранду, талановиту, небайдужу добродійку, науковця, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, художнього керівника студентського соціального театру «EX LIBRIS».

Марина Каранда відзначена за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної, а також –  гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини.

Новела

Небо на заході здавалося йому схожим на пащу акули. Петро, мало не заточившись, іще раз підвів тяжку після вчорашнього голову, прикриту вилиняним  кашкетом. Ні, таки так. Велика хмара, що грізно насувалася, роздвоєним кінцем нагадувала роззявлену пащу акули, котру кремезний чолов’яга з ніби пожованим обличчям бачив лише в кіно. Ще хлопцем, років двадцять тому, коли його крутили в сільському клубі, нині напіврозваленому.

А де акула, там, звісно, й вода. Ото буде тобі, Петре, косовиця, на яку виперла з дому дружина. І добре, що не доведеться нашарпатися косою. Тільки б полив швидше дощ, тоді можна бігцем із лугу до хати.

Дирекція Міжнародного фонду Івана Франка затвердила розмір преміального фонду Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році.

Як повідомив директор-розпорядник Фонду Ігор Курус, згідно з кошторисом на цей рік, сума преміального фонду становить 400 000 гривень.

Він також наголосив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримує золоту медаль та диплом.

Продовжується прийом творів на здобуття поетичної Премії "Ордену Карпатських Лицарів" (4 конкурс).

Поспішайте надіслати добірки віршів!

Детальні умови Конкурсу:

Микола ТИМОШИК,

доктор філологічних наук, професор, журналіст

За свою більше ніж 45-літню журналістську практику не вперше стикаюся з випадками, коли мої публікації викликали в когось гнів і обурення. Здебільше йшлося про конкретних посадовців різних рівнів, неспростовні факти про неправедну діяльність яких тягнули або на кримінал чи адміністративну відповідальність, або, принаймні, на громадський осуд.

Такі герої публікацій діяли по-різному: на початку, під час збирання матеріалу, — прагнули, в різний спосіб, задобрити, а то й підкупити, після публікації — погрожували телефоном, шукали захисту вищого за вертикаллю начальства, збирали компромат на автора, пробували позиватися до суду. Та факти, які є цементуючим ядром будь-якого аналітичного матеріалу, і до відбору яких віддавна ставлюся із особливим застереженням, завжди стояли на заваді публічних дій таких “ображених”.

А ось із випадком, коли невдоволеними виявляються особи, прізвища чи дії яких персонально в публікації жодним чином — ні прямо, ні опосередковано — не згадано, зустрічаюся чи не вперше. Як і з явищем перевтілення такого невдоволення у форму відкритого листа до автора, який надсилається в різні ЗМІ з метою ширшого розголосу власної інтерпретації незгоди.

Саме ця обставина й змусила мене продовжити тему, яку підняв у статті під заголовком “Простіть невігластво земляків, професорко Русова” у числі “Слова Просвіти” від 29 березня цього року.

Втім, тему нинішньої статті окреслюю ширше, виносячи на суд громади задавнене й особливо гостре нині запитання: чому значна частина нашої інтелігенції є неприховано агресивною до проблем українського національного відродження, у чому витоки й причини цієї агресії?

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу оголошує конкурс на здобуття Премії імені Юрія Шевельова з есеїстики у 2018 році.

Цього року вчетверте у межах благодійної акції “Третій вік: задоволення від читання” відбудеться конкурс есе “Моя книжкова полиця”. Організатори запрошують читачів віком від 60 років написати свою історію про особливу книгу чи навіть домашню бібліотеку та надіслати на адресу BookForum у Львові. Обсяг есе має складати не більше трьох сторінок (до 3600 знаків). Ще однією умовою є форма тексту - він повинен бути набраний на комп’ютері або друкарській машинці.   

Текст слід надіслати до 3 вересня на електронну пошту 3vik@bookforum.com.ua (у темі листа зазначити «Моя книжкова полиця») або листом на поштову адресу: а/с 6644, Львів, 79005 з поміткою на конверті  “Моя книжкова полиця”.

Обов’язково вказати контактні дані учасника Конкурсу: ім’я, прізвище, вік, номер мобільного/стаціонарного телефону.

Львів • 20-23 вересня 2018

Акція орієнтована на людей, які, незважаючи на вік, зуміли зберегти смак до життя, активних та креативних членів сучасного суспільства. Організатори ставлять за ціль творити соціальну платформу, на базі якої відбуватиметься діалог, покликаний актуалізувати соціально-культурні проблеми людей похилого віку, наповнити життя літніх людей новими емоціями та просувати ідею актуальності третього віку.

Цьогорічна програма «Третього віку: задоволення від читання» передбачає

• геомандрівки Львівщиною,
• танцювальні майстер-класи,
• заняття зі співу та гри на традиційних інструментах,
• різноманітні майстер-класи, в т. ч. з йоги та медитації,
• екскурсії літературним Львовом,
• лекції психологів, бесіди з лікарями.

Також у межах благодійної акції відбудеться концерт хорових колективів, який збере на сцені Львівського будинку органної та камерної музики аматорські хори з різних куточків області та святковий гала-концерт у Львівській обласній філармонії.

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського відбулися презентація книг письменника та відомого журналіста, заступника генерального директора ТОВ «Земля і воля» Григорія Войтка, а також його урочисте нагородження.

Журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» нині відзначило цією престижною нагородою Григорія Андрійовича за його плідну, подвижницьку та багаторічну діяльність у галузі літератури і публіцистики.

Почесну нагороду Григорієві Войтку вручив президент Міжнародної літературної-мистецької Академії України (яка об’єднує відомих людей із 55 країн), заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба, який високо оцінив творчість Григорія Андрійовича та його подвижництво й активну життєву позицію.