Пісні

Травень 28, 2014 - 10:38 — perohanych

Батьківщина моя жовто-синя!
Україно, надія Буття!
Манускриптів минулого скриня,
В сьогоденні - твоє майбуття!
У безмежжі блакитно-льняному,
В таїні не промовлених слів,
В гуркотінні весняного грому
Поза часом лунає твій спів.

Приспів:

Ой, сини мої сини,
Від Дніпра і до Десни,
Ви почуйте грім весни
і покиньте свої сни!

Читати далі

Тобі, Україно

Зажурилась, стоїть біля тину
Молодиця, вродлива жона.
Біль ховає у чорну хустину,
Голосить безголоса, німа.
Народила дітей і немає,
На землі тільки крові їх слід…
Скільки вас ще загине? - ридає,
І червоним стає білий світ.

Приспів:
Не журись, не хились біля тину,
Моя неньо, весни першоцвіт,
Ми Тебе збережемо, єдину,
І Пророка святий заповіт.

На світанні, у світлі багрянім
Розквітає весни першоцвіт,
В мерехтливому колі вогнянім
Визріває полум’яний плід.
В нім пульсує Тарасова мрія
І підхмарні Дніпра береги,
Омофором покрий нас, Марія,
Схід і захід, степи навкруги.

Читати далі

Сльоза щастя

Так бувало не раз
і так буде, я знаю напевне:
Ти від щастя засвітишся,
потім сльоза забринить...
Моя сонячна Жінко,
Царівно моя, Королево,
Наче вічність надійна,
бентежна, як трепетна мить.

Приспів:

Не соромся сльози,
не соромся, кохана, любові,
Та сльоза – як пароль,
мов роса, що із серця сплива,
Рятувальне неначе у морі
життєвому коло,
Символічна перлина душі
і ознака жива.

Читати далі

Полонений кохання

Це не видумка, казка, не сон,
Кажу щиро тобі спозарання,
Що я знову здаюся в полон,
В той полон, що зоветься коханням.

Приспів:

Чи сніги залягли, а чи літо зелене,
Одягаються в лист чи жовтіють дерева, –
Я співаю про тебе, моя королево,
Полонений кохання, я твій полонений.