Оповідання
Ігор Фарина. Відплата. Оповідання
Січень 27, 2019 - 01:42 — perohanychТьмища була непрозірною. «Сивий» з власного досвіду знав, що у таку пору можна чекати на несподівану, неприємно забарвлену. Диверсанти не дріматимуть. Підійдуть впритул, нароблять рейваху і займуть вигідну позицію. Вже тричі за це літо намагалися, але… Тому він, стоячи на посту, вслухався у кожен шурхіт. Хто-хто, а недавній вчитель біології теорією і практикою підштовхнувся до того, що тишина уміє промовляти. Той, хто підкрадається неодмінно сполохає якусь комашину і вона обурено подасть сигнал іншим.
Не помилився. Десь вдалині озвався цвіркун. І це стривожило. Почав вслухатися у сумеркність. Хтось чалапав до них, не думаючи про осторогу. Напружився, клацнув затвором автомата.
Майже вечір — оповідання Михайла Блехмана
Квітень 15, 2018 - 19:52 — perohanychМайже вечір
Ті, про кого я пишу, ніколи мене не помічають.
– Що ти найбільше за все не любиш? – запитав я.
– Час, – майже не замислюючись, відповіла вона, навіть не помітивши мене.
Так само точно ні про що не замислюючись, день хилився якщо ще й не до вечора, то вже за гору, до заходу. Сонце, як завжди, не звертало на них уваги, тому й не відривало від них уже не спекотного погляду.
Він застрибнув у моторний човен з навісом від дощу – такий собі маленький корабель.
Михайло Блехман. Час збирати метафори
Жовтень 25, 2015 - 23:17 — perohanychЗапрошуємо ознайомитися із оповіданнями з нової збірки Михайла Блехмана «Час збирати метафори».
Мирний край
В парку стрілянини майже не чулося. Навіть вітер гучніше шепотів до листя буків, зваблюючи їх відірватися від рідного дерева та полетіти в далеку подорож. Темна ніч здавалася затишною, як шкіряне крісло. В цьому затишку примостилися двоє. У них була розмова.
– Вперше тут нікого, крім нас.
– І відключили світло.
– Кажуть, старий наживався на освітленні.
– Нові спекулюють на темряві.
– Ти не думаєш, що він вкрав у нас все світле і має бути покараний за це?
Підтримайте нас
