Тетяна Череп-Пероганич: «Любов надихає і окриляє!»

Випадковостей у житті не буває! З Тетяною Череп-Пероганич ми віртуально познайомилися на електронних сторінках мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА». Цей україномовний портал для жінок я знайшла випадково й не змогла пройти повз. Мені захотілося більше дізнатися про людей, котрі стоять за цим проектом. Як виявилося, такими людьми є товариські й позитивні пан Юрій та його чарівна дружина - пані Тетяна. І саме з Тетяною ми спілкувалися на тему щастя й гарного настрою, натхнення й цікавих проектів, цінностей та життєвих цілей. Тож будьте знайомі - засновниця порталу «Жінка-УКРАЇНКА» - Тетяна Череп-Пероганич!

Тетяна Череп-Пероганич - унікальна жінка. Вона не тільки вміє вдало балансувати між вихованням дітей і написаннями віршів, вона знає ліки від душевних ран й серед усіх стежин світу віднайде саме ту одну-єдину, яка веде до рідного дому, до рідного саду. На її вірші пишуть музику, вона - поетеса, прозаїк і журналіст, переможниця численних літературно-мистецьких конкурсів, член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України. Першому українодівочму сайту гарного настрою «Каралєвна» пані Тетяна розповідає про мистецький веб-портал «Жінка-УКРАЇНКА», про те, як варто маленькими кроками, але впевнено йти до своє мети, про те, як важливо писати для душі, і як бути вдячною за Життя.

Тетяно, розкажіть, будь ласка, як народилася ідея створити творчий портал «Жінка-УКРАЇНКА»? Чи існує маленька й прецікава передісторія? Для кого він? Про що він? І кому цікаво буде завітати до Вас у віртуальні гості?

Ідея створити веб-портал «Жінка-УКРАЇНКА» виникла невдовзі після того, як я вдруге стала мамою. За освітою я журналіст – закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сидіти без улюбленої роботи вдома не змогла. Чоловік, який ніколи ні в чому мені не відмовляє :-), радо погодився допомогти  і невдовзі почав працювати над створенням сайту.

Спочатку ми планували запрошувати на портал тільки творчих, та ініціативних жінок-берегинь, аби підтримати таких людей, розповісти про них Україні, світу. Тут варто зазначити, що сама я з провінції, добре знаю, як важко без сторонньої допомоги торувати свій шлях в літературу, до читача. А як багато талановитих українок живе в селах, містечках і містах! Вирішили шукати таких та інформувати про них на загал. Тоді ми навіть не здогадувалися, що невдовзі на портал прийде і багато вже досить відомих митців і літераторів. Не тільки жінок, а й чоловіків, для яких створили рубрику «Гості порталу».

 

 

Одна справа – мати ідею, і вже зовсім інша – втілювати її в життя. Так і знай, що мусять бути якісь перепони, труднощі, випробування. А як було у Вас? Раз-два і готово?

Перші статті виставлялися на портал у перервах між приготуванням кашок та супчиків – мабуть, через це і виникла ідея від кожної героїні отримувати разом з інформацією про життя і творчість ще й рецепт улюбленої страви :-). Знайшлися й надійні, досвідчені порадниці та помічниці – письменниці Еліна Заржицька і Оксана Радушинська. Ми вдячні цим жінкам, та й всім, хто тепер поруч з нами за співпрацю, розуміння і невичерпний життєвий оптимізм. Це не дало нам зупинитися в ті хвилини, коли виникала думка, а чи буде ця праця комусь справді потрібною. Труднощів, як таких, не було. Були і на жаль залишаються проблеми з часом. Адже мені особисто більшу частину дня треба присвячувати синам Віталію та Богдану, домашнім турботам, а Юра – на роботі. Він працює генеральним директором Асоціації ІТ підприємств. Отож на порталі зазвичай починаємо щось суттєве робити після десятої вечора, і, закінчуємо далеко за північ.

Тож над проектом працюєте Ви разом із паном Юрієм. А той факт, що Ви – жінка, а він – чоловік не заважає Вам співпрацювати? Чи навпаки, саме завдяки тому, що ви різні, маєте збалансований погляд на все?

Ми з Юрою якось від початку знайомства, а потім і спільного життя, «дихаємо в такт». Я не встигла сказати, а він вже зробив. Його ідеї підтримую і допомагаю втілювати в життя я. Хоча й бувають творчі суперечки, але їх наслідком завжди є нові ідеї для покращення порталу. Нам легко ще й тому, що все чим займаємося сьогодні, робимо з думкою – воно потрібно не тільки нам, а й українцям, Україні в цілому. А це для нас головне. Ми нація талановита, мудра, справжня і повинні навчитися, нарешті, любити і цінувати своє. От тоді і цілий світ любитиме і шануватиме нас, нашу культуру, нашу мову, нашу країну.

Яка вона – сучасна українська жінка – героїня Вашого порталу? Хто може нею стати? Що для цього слід зробити?

Героїнею порталу «Жінка-УКРАЇНКА» може стати кожна жінка, яка пише, малює, вишиває, співає, танцює, пече короваї, чи робить композиції з квітів... Одним словом – має до чогось талант. Вона може бути як професіоналом, так і митцем-аматором. Серед наших учасниць є лікарі-поети, держслужбовці-співаки, економісти-народні майстрі. І головне, що всі вони просто чудові люди! Щоб стати героїнею порталу досить виконати нехитру інструкцію, що опублікована за адресою.

Знаю, що окрім віртуального творчого простору-порталу ви потихеньку виходите, так би мовити, в люди! Нещодавно відбулася презентація Вашого проекту в м. Києві, а на 29 червня запланована поїздка до с.Самчики, Старокостянтинівського району Хмельницької області, де відбудеться літературно-пісенна «Імпреза по-самчиківськи». Розкажіть, що це буде за подія. І як часто, взагалі, ви разом із веб-порталом змінюєте віртуальний простір на реальний?

Ще на початку створення порталу з нагоди дня бібліотек минулої осені ми оголосили благодійну акцію «Книга з поштової скриньки», в рамках якої запропонували усім, хто бажає, надіслати посилки з книгами та канцелярським приладдям вихованцям шкіл-інтернатів у місто Сокаль Львівської області та село Стара Басань, що на Чернігівщині. Відгукнулося  багато добрих людей. Діти отримали хорошу літературу та приємні подарунки з усієї України.

У лютому цього року в українському домі ми презентували книгу «Материнська молитва. Українки героям майдану». До неї увійшли вірші написані в тривожні для нашої країни дні жінками, здебільшого героїнями порталу. Ці поезії від початку Майдану активно надходили на нашу адресу. Спочатку була створена рубрика «Слово – зброя». А потім стало зрозумілим, що ці твори повинні дійти до тих, кому вони присвячені. На зустріч нам пішло видавництво «Наш формат». Редактором видання стала одна з його авторів, письменниця і поетеса з Хмельниччини Любов Сердунич.

Зараз готуємо до друку ще одну чудову книгу, в яку ввійдуть найкращі нариси переможців та учасників конкурсу, проведеного порталом на тему «Жінка в історії». Нагородження переможців відбулося нещодавно в Будинку освіти та культури « Майстер-клас». Того ж дня, як Ви вже й зазначили, відбулася презентація порталу. Цей день, сподіваємося, залишиться в пам’яті всіх, хто зміг того дня розділити з нами радість святкування. (відео див. тут).

Щодо «Імпрези по самчиківськи» – це пропозиція від письменниці, поетеси і журналіста зі Старокостянтинова Хмельницької області Оксани Радушинської та її колег, друзів. Дякуємо Вам, Славо (Тетяно), особисто, а також Дмитру і Тетяні Власовим (гурт «АССА»), Юрію Старчеводу, Ярині Мавці, Лесі Мудрак, Світлані Мирводі, Маркіяну Свято, що погодилися взяти участь у концерті. А також Віктору Шайді, Івану Пустовому, іншим учасникам «Імпрези» – хмельничанам, які виступлять з нами того дня на святковій сцені.

Чим, окрім адміністрування веб-порталу й творчого проекту «Жінка-УКРАЇНКА» займаєтесь? Чи важко поєднувати особисте життя, творчість і основну професію?

Багато пишу. Для душі, для інших. Поезію, прозу. Маю вже чотири опубліковані книги. Хочу, щоб їх пішло до читача ще більше. Я дуже люблю свого читача.

Без чого не можете жити на світі?

Не повірите – без села, мами, яка, слава Богу, ще зустрічає на батьківському порозі, хоча, на жаль, вже ось п’ять років, як без тата. Стежки дитинства вони нічим не замінимі в моєму житті.

Яку книжку можна часто побачити у Вас на приліжковій тумбочці? Що полюбляєте читати?

Зараз читаю прозу Богдана Мельничука з Тернополя. Отримую від цього неабияке задоволення. Віднедавна стала прихильницею лірики Тетяни Винник та Любові Відути. Це та поезія, до якої весь час хочеться повертатися.

Що робить Вас щасливою?

Я щаслива тоді, коли вдома ніхто не хворіє, коли поруч усміхнені обличчя, коли є над чим працювати і чим займатися. Бо, як писав Віктор Терен: «Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад».

Наші Читачки завжди цікавляться рецептами гарного настрою. Що б Ви їм побажали?

Прокидатися щодня в ліжку поруч з коханою людиною. Любов надихає і окриляє! 

Перший українодівочий сайт гарного настрою "Каралєвна" від усього великого й позитивного серця бажає пані Тетяні блиску в очах і крил за плечима, а ще - цікавих проектів, пізнавальних мандрівок, нових звершень і великого людського щастя! 

Діалог вела Слава Світова

http://karalevna.com.ua