***
Другій річниці Майдану-2013 присвячується:
Це – мій Майдан. Нізащо і нікому
Не передам в оренду, напрокат.
З-за барикад попру навислу втому.
А сам уже – ні поступу назад.
Ковтнув його. А він – застряг, як кістка,
У горлі. Вкоренився на роки.
Аби-таки ідеї активіста
Не звести на порожні балачки.
Хоч не водій, проте вподобав шини,
Дорожні знаки в образі щитів.
Бо захотів очищення та зміни
В країні під орудою скотів.
Цього не можна пафосно забути,
Якщо шануєш волю і Хреста.
Коли повстав, то ймення «майданутий»
Неси на кожен хутір і в міста.
Літературна студія "Горлиця" Університету "Україна" запрошує на майстер-клас від Тетяни Череп-Пероганич, поетеси, прозаїка, головного редактора порталу "Жінка-УКРАЇНКА"
Майстер-клас відбудеться 25 листопада 2015 року (середа) о 15.00
Зібрання відбудеться в Імідж-центрі Університету «Україна»
Адреса: ауд. 207, корп. 3, вул. Львівська, 23, м. Київ
Довідки за телефоном: (044) 422-50-31; (095) 569-42-72 (Валерія)
Е-mail: image-centre@i.ua; thesoon@ukr.net
Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.
Йоганн Ґете
11 листопада 2015 року в Університеті «Україна» презентували 13-томне видання творів Левка Лук'яненка «Шлях до відродження», номіноване на Шевченківську премію 2016 року.
Визначено переможців виставки-конкурсу народної творчості, традиційно організованої в УДЦР первинною профспілковою організацією підприємства.
Як вже повідомлялося, переможців своїми голосами обирали відвідувачі виставки в трьох номінаціях: фотографія, живопис та декоративно-прикладне мистецтво.
Так, переможцем у номінації «Образотворче мистецтво» став Олександр Нестеренко.
У номінації «Фотомистецтво» І місце у Вадима Благодарного, ІІ зайняв Олег Мудрий (Західна філія), ІІІ – Леся Гудзенко (Північно-східна філія).
Книжка «Криваві землі» Тімоті Снайдера, професора історії Єльського університету (США) – світовий бестселер. Київське видавництво «Дуліби», яке очолює відома письменниця, доктор історичних наук Марина Гримич, видало цю унікальну книгу за сприяння Посольства США в Україні.
Взагалі, Тімоті Снайдер вважається найкращим експертом в Америці з українських питань. Американський вчений навіть вивчив українську мову і, перебуваючи в нашій державі, спілкувався й давав інтерв’ю фактично без перекладача. Він – великий, справжній друг України. Десятки його чудових, об’єктивних статей, присвячених українській проблематиці, надруковано в найпрестижніших газетах і журналах Америки та Європи. Йому вірять, бо пан Тімоті – ґрунтовний науковець і аналітик, котрий всебічно досліджує кожне питання. До того ж, він має неабиякий письменницький талант.
Казімєж Бурнат (народився 1 липня 1943 в Щепановицях над Дунайцем – на західних лемківських землях) — польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах. Має вищу освіту з юриспруденції (Вроцлавський університет) і з управління та міжнародної торгівлі (Економічна академія). Є автором 13 поетичних книжок, автором післяслів чи передмов понад 60 різних книжок. Вірші в його перекладі з чеської, угорської та української увійшли до близько 35 антологій. Співавтор близько 180 антологій альманахів і монографій, виданих у Польщі та за кордоном, зокрема в США, Сербії, Чехії, Болгарії, Ізраїлі, Україні, Угорщині та інших. Голова Нижньошльонського відділку Спілки польських літераторів (Вроцлав). Багато працює на ниві популяризації українського поетичного слова і переклав на польську мову багато творів та окремих видань українських письменників.
Як повідомляє cultprostir, провідні експерти Програми Європейського Союзу «Креативна Європа» поділяться досвідом з українськими культурними організаціями в рамках інформаційної сесії «Креативної Європи». Захід пройде в день приєднання України до Програми 19 листопада в галереї М17 у Києві.
«Креативна Європа» спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на фінансування культурних організацій в Європі виділять 1,46 мільярда євро.
УКРАЇНСЬКИЙ ТАРКАН
З кожним моїм походом до пабу, клубу чи бару я впевнююсь, що фраза «Слава Україні» – це всього лише фраза, так як «Ура», чи «Пий до дна». Людям взагалі байдуже, що кричати, коли вони під «шофе». На мою думку, саме під алкогольним сп’янінням прокидається національна несвідомість людини.
Якось я стала свідком одного досить дивного випадку, скоріше всього то було видовище. Нещодавно мене запросила подруга в один з караоке барів. Я ж, в свою чергу, не могла пропустити нагоди поспівати. Та коли ми прийшла до клубу, мене здивував чоловік, який працює там тамадою, як в народі кажуть. Він був напівтурок, а іншій його половині я не надала значення. Все, що в ньому було особливе, це його зовнішність і вдале відкриття рота, коли включали будь-яку пісню. Чолов’ягу так вихваляли і аплодували, ніби сам Таркан приїхав до України, аби заспівати пару пісень, для неадекватної зграї людей… Та суть не в тому. Коли наш український Таркан почав ні сіло ні впало вигукувати відоме і до болю знайоме патріотичне гасло, мені відверто стало смішно. Чому якийсь турок викрикує серед п’яного люду цю фразу, яка на даний момент була неактуальна взагалі???!!! Та найжахливіше те, що зграя повторювала за ним, немов за Аделаджі, навіть не замислюючись для чого… Слова летіли з їхніх вуст, як на кондитерських фабриках цукерки. Та вони й були раді щось сказати, аби не мовчати. У такі хвилини найбільше розв’язується язик і хочеться побільше говорити. Головне вчасно їм закрити рота, або собі вуха.
Сьогодні, 17 листопада, в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тарса Шевченка (Київ). За підтримки Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» відкрито виставку живопису ніжинської художниці Оксани Грек. Триватиме виставка з 16 по 30 листопада.
Вже традиційно кольорових котиків мисткині, які майстерно зображені на полотнах, прийшли подивитися першими столичні школярики.
Їх захвату від всього побаченого та, зокрема, спілкуванню з художницею не було меж. Вони не тільки разом з Оксаною Грек говорили про улюблених пухнастиків, а й складали про котів казочки, читали поезії, та малювали їх справжнісінькими професійними фарбами на полотні.
А ще всі дітки від Фонду, який представила під час відкриття виставки Тетяна Мельник, отримали на згадку пам’ятні сувеніри.