Мистецький веб-портал

 

«Мамо, матусю, за тебе молюся…»

У Національному музеї літератури України до Дня матері відбулася поетично-музична імпреза «Мамо, матусю, за тебе молюся…».
 
З нагоди такого щемливого свята до Національного літературного музею України завітали поетеса, журналістка, лауреатка багатьох премій Тетяна Череп-Пероганич та народна артистка України Світлана Мирвода.
 
Розпочала захід теплими словами про матір, материнство завідуюча науково-освітнім відділом НМЛУ Юлія Луценко.

Іскри із вогнища життя

(Васильчук В. Б. Зустріч у рейсовому автобусі. Повість, новелети. Житомир, 2022).

Сьогодні, на початку воєнного тривожного 2023 року, «мирна» проза перебуває наче на другому плані нашого сприйняття. Із особливою увагою ми вчитуємось у майже щоденникові оповіді учасників бойових дій, в описи   різних подій (різного жанру) із визволених від рашистів українських територій, в спрямовану  на сучасні політичні перипетії публіцистику. І от мою увагу привабила опублікована у фейсбуці, оповідка «Солодкий мамин хліб». З особливою ностальгією я поринула у хатній затишок, де бродить мамине тісто, де в печі палають березові дрова, які нарубав батько, щоб більше було жару, де він потім «дужими пальцями розламує свіжоспечений хліб на шматочки»… Захопилася, поринула у подібні спогади,  наче вступила в тепло рідного дому, відступило від серця болюче місиво війни… Психологічний ефект внутрішньої радості виявився не просто потрясаючим, він пробудив такі глибинні цінності українського роду і народу – хліборобські, землеробські труди віковічні, що стало зрозуміло з особливою ясністю і глибиною, чому таким незнищенним у своєму добротворенні виявися український народ, багато віків і поколінь витримуючи важкі і криваві випробування. Ось на прикладі простої працьовитої родини, зі складним багатонаціональним родоводом, на її способі життя, її взаємин, основаних на повазі, любові, взаємодопомозі, на чистоті словесній і хатній… На цій основі, на цьому віковічному фундаменті будувалися всі найкращі надбання українського народу. На цих засадах творить і Віктор Васильчук.

Юлія Луценко: Київ пахне вранішньою кавою…

* * *

Ну ось, ти стала старшою ще на один рік...
Ти кажеш всім, що тобі лише 31
І відводиш погляд вбік,
Бо ти знаєш, що це не так -
Тобі більше тисячі літ й на тобі - божий знак.

Не зрікайся своєї історії, не втікай від своєї долі!
Долю конем не об'їдеш, не розвієш у чистому полі...

Ти маєш вести за собою - твої діти готові відстояти власний дім -
Пам'ятай, що лелеки вертають довічно додому з далеких країн і зим.
Ти маєш бути сильною, бо такою була завжди!
В печах - душах хат зруйнованих - вогонь розпали й хліб спечи!

Хліб той з нового урожаю, хоч і гіркого, але солодкий і любий...
Постав свічку і помолися за всіх, хто любив тебе до смерті і після смерті любить.

Ти - моя Батьківщина, мій прихисток, мій світ...
Я ж твій щит, меч, долоня, а часом, як треба, й кулак...
Прошу тебе, не забувай, що тобі більше тисячі літ
й на тобі лежить божий знак!

РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки

У Києві презентували персональну виставку Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки»

Ми мову чуємо, але коли ми подивимося на неї, то виявиться,
що українська мова ходить у кокошнику, в сарафані…

Василь Чебаник

4 квітня 2023 р. у виставковій залі ЦРБ «Свічадо» в Києві відбулася презентація 11-ї персональної виставки української художниці вірменського походження Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки».

Приводом до організації виставки стала теза Марини Саркісян, висловлена нею в одному з інтерв’ю: «Ідея використання української абетки у власних творах виникла в мене в 2015‒2016 роках. У цей час я вже створювала роботи у поєднанні вірменської і української символіки, які дуже сподобалися широкому загалу глядачів… Після того, як у моїй творчості почали народжуватися вірменські Хачкари  з петриківським розписом, я подумала, що варто рухатися далі, щоб популяризувати як Україну, так і Вірменію. Але якщо про вірменську абетку мені все було зрозуміло, то щодо української було таке відчуття, що її немає… І я сама собі роздумувала: а що ж нас відрізняє від російської абетки, тільки три літери і все (ред. — Є, Ї, Г)?..»

Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2023»

Оголошено щорічний Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2023». Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий впроваджений інноваційний проєкт, що підтверджується відповідним дипломом.
 
Термін подання документів – до 1 вересня 2023 року.
 
При підготовці документів на конкурс потрібно вказати статистичні дані про бібліотеку-номінанта, а саме: бюджет за попередній рік (державне та недержавне фінансування), обсяг фондів, кількість співробітників (у тому числі бібліотечних) для порівняння стартових можливостей бібліотек.
 

“Я чекаю на тебе…”. Виставка малюнків дітей військовополонених у Києві

8 квітня у середмісті Києва на Софійській площі ГО “Вояцький Визвіл” разом із Національним музеєм Революції Гідності у рамках зустрічі родин полонених і зниклих українців відкриє вуличну виставку малюнків дітей з цих родин.
 
Її назву “Я чекаю на тебе…” діти на своїх роботах змінили та конкретизували, додаючи слова “тату”, “мамо”, “братику”, “сестричко”, “дідусю”, адже малювали вони з думкою про найрідніших людей, на яких чекають удома. Мистецька акція, організована родинами бранців країни-агресора, покликана привернути увагу до тих, хто й досі лишається в російському полоні та чекає обміну.

Акустична версія пісні «Коли твоя земля в війні» від Віктора Винника і МЕРІ

Близько місяця тому гурт Віктор Винник і МЕРІ випустив у світ пісню «Коли твоя земля в війні». Трек було пов'язано до першої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну. Пісня та відео, яке відзняли на неї, отримали хороші відгуки. Але авторові твору та фронтмену гурту МЕРІ Вікторові Виннику цього виявилось замало.

«РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки» ‒ презентація персональної виставки Марини Саркісян

4-го квітня 2023 р. о 14:00 у бібліотеці «Свічадо», що у Святошинському районі Києва (вул. Жуля Верна, 13В, телефон для довідок: 098 432 4166) відбудеться презентація персональної виставки української художниці вірменського походження, майстрині петриківського розпису та каліграфині Марини Саркісян «РУТЕНІЯ: літери, вбрані у вишиванки». Вхід вільний.

Мета виставки — популяризація петриківського розпису і графіки української мови РУТЕНІЯ лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Василя Чебаника як складників візуальної культури та засобів самоідентифікації нації.

У понад тридцяти роботах Марини Саркісян поєднано візуальні образи української абетки РУТЕНІЯ (шрифт Krasen, автор – художник-графік В. Я. Чебаник) із петриківським орнаментом. Творчий задум виник після того, як мисткиня, за висловом Василя Яковича, «інфікувалася каліграфією» і протягом 2020‒2021 навчалася на курсах каліграфії Вероніки Чебаник.

Під час презентації Марина Саркісян проведе майстер-клас і наживо поділиться секретами петриківського розпису та каліграфії.

Оголошено цьогорічних лауреатів Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара

Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.

Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, ретельно розглянуло всі надіслані рукописи, серед яких було чимало талановитих (тому сподіваємося на участь авторів наступними роками) та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.

Стартував конкурс на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року»: умови

За словами організаторів, метою Премії є підтримка творчих діячів, відзначення авторів, видавництв, представників творчої спільноти, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці, створення умов для творчого зростання.

На здобуття Премії висуваються оригінальні, змістовні книжкові видання, видані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні на високому естетичному, художньому та поліграфічному рівні.

Висувати роботи можуть автори (співавтори) творів, видавництва, видавничі організації, редакції періодичних видань, громадські організації, творчі спілки, літературно-мистецькі об’єднання, заклади вищої освіти, бібліотечні та наукові установи.

Об'єднати вміст