Тетяна Дзюба має чимало різних іпостасей: науковець – доктор наук, викладач, журналіст, письменниця, а ще – перекладач. Її нові переклади зі слов’янських мов і пропонуємо увазі наших читачів.

Переклади з болгарської

Пейо Яворов

 ДО ПРЕКРАСНИХ ОЧЕЙ

Наприкінці травня у болгарській Варні відбувся дев'ятий Міжнародний фестиваль поезії «Слов'янські обійми», присвячений Дню слов’янської писемності та культури. Одну з престижних нагород літературного конкурсу привезла до Чернігова літературознавець, письменниця, перекладач Тетяна Дзюба.

Спека у понад тридцять градусів за Цельсієм, розпечений асфальт, пилюка і гарячий пісок, перевірки на блок-постах в зоні АТО, майже доба в автобусі і більше тисячі кілометрів від Хмельницького до Старобільська на Луганщині. А там – знайомі й зовсім незнайомі, але за суб’єктивними відчуттями – рідні люди. Оті, хто щоденно у спеці-пилюці-пісках, а ще – під обстрілами боронять мир на «великій землі». Артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» вкотре навідалися до наших бійців на Сході.

Офіційний візит хмельницької делегації до міста-побратима Старобільська передбачав співпрацю в благодійно-гуманітарній, діловій та мистецькій площинах. Природно, що наш колектив опікувався третім пунктом програми. В якості ремарки зазначу, що з Хмельницького привезли хуру з гуманітарним вантажем у понад двадцять тон. Продукти харчування, техніку, одяг, навіть питну воду розподілили поміж місцевим населенням, переселенцями та військовими частинами. До однієї з них – артилерійського дивізіону – наш колектив завітав із концертом. Особливих подробиць у цьому матеріалі не буде. І не тому, що немає про що розповідати. Є! Але, заради безпеки бійців, маємо про все мовчати аж до перемоги. Хіба поділитися емоціями… Виявляється зовсім незнайомі вояки можуть сприйматися, як рідні люди.

Минулого тижня на базі Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова відбулась приємна подія – відзначення переможців обласного літературного конкурсу «Герої моєї Вітчизни».

Особливістю цьогорічного конкурсу стало те, що поряд із творами, присвяченими 70-ій річниці Перемоги над нацизмом у Європі, були представлені роботи, які засобами художнього слова розкривають піднесення українського патріотизму під час Революції Гідності на Майдані, реакцію сучасної молоді на анексію Криму та прославлення героїзму військових, які захищають нашу землю на Сході країни.

Авторитетне журі конкурсу, до складу якого увійшли представники Дніпропетровської організації Національних Спілок письменників та журналістів України: Еліна Заржицька, Наталія Дев'ятко, Ольга Рєпіна, член Конгресу літераторів України, поетеса та композитор Олена Швець-Васіна і завідуюча лабораторією українознавства і народознавства ДОІППО Жанна Крижановська, визначили серед конкурсантів переможців у номінаціях «Поезія» і «Проза».

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

На ювілейному 15 Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» було відзначено твір юної авторки Дарини Гладун. Церемонія нагородження відбулася 4 червня 2015 в Національній опері України імені Тараса Шевченка   (Київ, вул. Володимирська вулиці, 50). Про конкурс і текст, що впав в око учасникам журі, говоримо з Дариною ГЛАДУН.

Дарино, розкажіть, будь ласка, про себе.

Народилась і виросла я у Хмельницькому. Уже сім років мешкаю в Києві. Тут я закінчила Український фізико-математичний ліцей при КНУ імені Т. Шевченка, вступила на «Літературну творчість» у той-таки КНУ. Цього року завершую навчання. Саме в Києві я почала писати твори, за які не соромно. Але якщо хтось запитує, звідки я, − кажу, що хмельничанка. І залишуся нею, де б мені не довелося жити.

Сьогодні у ресторані «Double Bass» на Подолі у Києві відбулася королівська музично-розважальна вечірка, яку зібралися гуртом і провели креативні й талановиті представниці першого українодівочого сайту гарного настрою «Каралєвна».

Під час «Файних витребеньок» (саме таку назву вигадали дівчата для свого чергового заходу), усі гості мали змогу досхочу поспілкуватися, повеселитися та відпочити. Організатори - ведучі дійства Слава Світова, Олена Некрасова та Мирослава Кошка, чого тільки не навигадували! Читалися вірші, проза, проводилися конкурси, в одному з яких учасників заохотили, приміром, «стрибати від щастя аж до неба».

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

7 червня 2015 року в селі Богданівка на Київщині відбувся 4-й Міжрегіональний фестиваль народної творчості КАТЕРИНИНА ПІСНЯ, присвячений пам’яті Народної художниці України Катерини БІЛОКУР (1900-1961). 2015 року Україна відзначатиме 115 річницю з дня народження цієї видатної самобутньої художниці.

Фестиваль започатковано з ініціативи творчих і небайдужих людей, які дбають про збереження і розвиток справжніх українських культурних цінностей. Це:  Михайлишина Ніна Пилипівна − художній керівник Київського обласного центру народної творчості; Кагарлицький Микола Федосійович − Заслужений діяч мистецтв України, автор біографічних творів про К.В. Білокур, дослідник її творчості; Осьмак Євдокія Хомівна − начальник відділу культури і туризму Яготинської районної державної адміністрації; Борисенко Юрій Григорович − сільський голова села Богданівка, Слабковська Надія Миколаївна − керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» Богданівського сільського будинку культури.

batik – у перекладі з індонезійського означає «крапля воску».

Існує кілька видів батика – гарячий, холодний, вузликовий, вільний розпис. Вони відрізняються способом резервування тканини.

На тканину – шовк, бавовна, шерсть, синтетику – наноситься відповідна тканині фарба. Для отримання чітких меж на стику фарб використовується спеціальний закріплювач - резерв.

Батик – ручний розпис по тканині з використанням резерву.

Запрошуємо на відкриття міжмузейної інтерактивної, мультимедійної, експериментальної виставки в межах проектів «Актуальний Музей» і «Голоси відвідувачів» за підтримки Фонду «Розвиток України», Благодійного фонду «ДАР» та Посольства США в Україні:

Три виміри Василя Кричевського: від народної орнаментики до національного стилю

18 червня 2015 року о 17.00 год.

в Музеї Івана Гончара (вул. Лаврська, 19, Київ)

Своєрідне вікно у світ
Художницю Гульнару Тригуб, що мешкає в Ічні Чернігівської області, вже називають однією з найталановитіших майстринь краю. Але більше розширити обрії мрій 42-річній жінці заважає складне захворювання суглобів – дефартроз, що виник внаслідок хвороби нирок, яку Гульнара перенесла ще маленькою, в однорічному віці. Захворювання призвело до вад руху і як наслідок – до інвалідності, що унеможливлює працевлаштування молодої жінки. За фахом ічнянка –  викладач англійської мови, вона випускниця Ніжинського державного педагогічного інституту, а за покликанням – художник! Коли дозволяв стан здоров’я, Гульнара працювала художником-креслярем над дизайном інтер’єрів у Ніжині.