28 лютого 2015 року в Українському домі відбулася конференція і церемонія нагородження українського відбору Міжнародної премії TOYP 2014 – «Ten Outstanding Young Persons» («Десять видатних молодих людей»). Протягом листопада 2014 – січня 2015 р.р. оргкомітет премії відшуковував по всій Україні молодих людей віком до 40 років, які мали цікаві проекти, видатні досягнення чи життєві перемоги. Загалом, премія TOYP – це щорічна міжнародна програма, спрямована на виявлення та популяризацію молодих людей, котрі досягли значних успіхів і які є втіленням найліпших якостей сучасної людини.
Організатором премії та церемонії нагородження виступила міжнародна організація «JCI» (Junior Chamber International). Нагородою для десяти переможцям стала кришталева статуетка премії TOYP та можливість представити Україну на TOYP of the World 2015 у листопаді 2015 року в Японії.
Одним із 30-ти фіналістів премії у номінації «Персональні здобутки» стала випускниця Університету «Україна», журналіст Імідж-центру Університету «Україна» Світлана ПАТРА.
Впорядковуємо двомовність: якщо в Україні хтось до тебе звертається російською мовою, то це або московська агентура, або якийсь розіграш. Без варіантів.
Москва веде проти України тотальну війну, тобто війну на всіх рівнях: світоглядно-інформаційному, організаційному, економічному, силовому.
Найголовнішим у цій війні є інформаційний компонент: на ньому Москва зосередила до 90% своїх зусиль. Те, що зараз продукують московські ЗМІ – це не журналістика, а інформаційна зброя. Її мета – зруйнувати противника зсередини.
Носієм московської інформаційної зброї є російська мова. А в Україні панує двомовність. Половина українців розмовляє російською. Це робить нас вразливими. Людям важко розібратися, де журналістика, а де інформаційна зброя. Відтак Україна є вразливою щодо московської пропаганди.
Серед проектів ГО «Вікімедіа Україна» важливе місце займає серія музичних заходів під назвою «Світова класика українською», започаткований українським композитором Андрієм Бондаренком в 2011 році.
Сама природа вокальної музики передбачає потребу в перекладах, адже вона є поєднанням інтонації і поезії, а поезію слухач завжди ліпше сприймає рідною йому мовою.
Українські вокальні переклади мають давню традицію, закладену такими поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л. Старицька-Черняхівська, Борис Тен, продовжили це і сучасні поети, серед яких Максим Стріха та Юрій Отрошенко. Оскільки так склалося, що вони переважно не видаються, а тому маловідомі, то саме задля виправлення цього культурного непорозуміння й існує проект «Світова класика українською».
У соціальних мережах з’явилася інформація про повернення Міжнародного літературного конкурсу молодих авторів «Гранослов». Це спричинило приємний позитивний резонанс. Деякі питання, що нагально турбують літературне оточення, пов’язані з відновленням конкурсу, ми поставили координатору й натхненниці проекту, громадській діячці Лесі Мудрак.
У «Старому Запоріжжі» в Києві на Подолі 3 березня енергійна, натхненна дитяча письменниця Лариса Ніцой, за підтримки фонду «Нові Традиції» (керівник Сергій Бондарчук), вкотре зібрала майстрів пера для того, аби відзначити в творчому колі Всесвітній день письменника.
«Пригадуєте, як часто написане нами в книжках, збувалося? - зазначала організаторка в запрошенні. - А давайте разом зберемося і намріємо перемогу!».
Недарма питання, яке Лариса Ніцой впродовж всього вечора задавала присутнім, звучало саме так: «А що Ви будете робити після перемоги?».
Назва організації - абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets - поети, essayists - нарисовці, novelists - романісти (слід зазначити, що абревіатура в даному випадку збігається зі словом pen - ручка в перекладі з англійської).
Саме так назвала свій ювілейний концерт, який відбувся 2 березня 2015 року в Київському міському будинку учителя заслужена артистка України Світлана Мирвода - жінка, якій за творчою працею, сценою, дійсно, нема коли помічати тих днів. Та й чи треба?! Коли позаду так всього багато, а попереду неодмінно буде ще більше. Більше пісень, більше виступів, більше мрій і бажань...
Як завжди чарівна, легка, щира вона взяла в полон переповнену залу, даруючи глядачам вже улюблені і зовсім нові пісні. У них - плакала і сміялася, любила і вірила, згадувала і загадувала.
У січні 2015 року у Шяуляйському університеті відбувся благодійний вечір-акція на підтримку студентів Університету «Україна», які проходять практику в м. Шяуляй (Литва) в рамках спільної україно-литовської магістерської програми за спеціальністю «Соціальна робота».
Вечір було підготовлено групою литовських студентів, які також навчаються за спільною програмою за підтримки адміністрації університету.
Так називався літературно-музичний вечір, проведений в лютому Дніпропетровською обласною організацією Конгресу літераторів України (ДОО КЛУ) в актовому залі дніпропетровської Центральної міської бібліотеки. Цей захід був присвячений доблесним українським захисникам в зоні АТО і кожному справжньому громадянину України, який (і був, і є) готовий битися за рідну землю до останньої краплі крові, не щадивши себе і свого життя.
Леся Шмигельська. Всеобрій. Поезії. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014. – 96 с.
Се вже 4 поетична книга поетеси із села Камінь на Рожнятівщині. Назви попередніх книг такі: „Поцілунок літа“, „Жінка з осені“, „Тепло незвіданих доріг“. Видані вони між 2010 і 2012 роками, здається так.