2 березня 2015, Будинок учителя. Запрошує Світлана Мирвода. 

В концерті беруть участь народні артисти України Мар'я Гаденко, Олег Дзюба, Олександр Василенко, гурт «Шпилясті кобзарі»,  дует «Росичі», лідер гурту «Тартак» Олександр Положинський, лауреати всеукраїнських конкурсів і фестивалів Маркіян Свято і Анатолій Лаврінчук. Ведучі — актори  Анна Полтавець і Віктор Тарарака.

Для героїв смерті не існує,
Доки пам’ятаємо про них.
Імена, що у серцях пульсують,
Час несе на крилах вогняних.

Для героїв не бува поразок.
Для героїв забуття нема, –
Наче промовляє з нами разом
Ці рядки історії сурма.

Юрій Тітов

На Дніпропетровщині 15 лютого стартував міжнародний фестиваль літературних видань «Рідкісний птах». У його рамках пройдуть конкурси на краще видання та на кращого автора. Заявки на участь та роботи приймаються до 15 травня 2015 року на сайті http://www.rarebird.org.ua/. Голова журі – видатний український письменник, літературознавець, редактор, син легендарного письменника Василя Стуса, а також кандидат філологічних наук, Член Асоціації українських письменників, Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та Член гуманітарної ради при Президентові України Дмитро Стус.

З 16 до 22 лютого 2015 року, на останньому тижні перед Великим постом, в Україні традиційно відзначають «Колодія» – старослов’янське свято на честь весняного Сонця, коріння якого сягає доби Трипільської культури. Його ще називають: Колодки, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, «ніжкові заговини» та ін. Ми вже звикли, що саме у цей час повсюдно справляють, як кажуть в народі, Масниці, і подекуди влаштовують «Проводи Зими».

Однак популярної нині (не в усіх регіонах) Масляної  на території козацької України ніколи не було – вона прийшла до нас з Росії, де має зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми; навіть страви готують, не такі, як на Колодія. У нас не практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки «стінка на стінку»; відсутні льодові гірки; не печуть млинці з ікрою, які заливають горілкою. В Україні традиційно готують вареники (пироги) з сиром та сметаною. Чому свято має назву «Колодій»? Тому що з наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже, «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, наступає новий етап його оновлення.  

Нещодавно вийшла в світ нова книга сучасної української письменниці Любові Гонтарук «Іскри жар-птиці 2». В книгу увійшли афоризми авторки, її філософські роздуми про сьогодення, любов, дружбу, красу і неповторність навколишнього світу.

Ще з античних часів афоризми, ці короткі та влучні вислови, ця концентрована в одному реченні філософія, були складовою частиною наукових трактатів та літературних творів. У 1500 році Еразм Роттердамський упорядкував та видав збірку давніх висловів «Agida», яка мала величезний вплив на становлення та подальший розвиток афористичної літератури нової доби в країнах Європи. Відтак упорядники почали збирати і перевидавати окремими збірками ці перли концентрованої мудрості, і афоризми стали самостійним жанром, який зажив своїм життям. З того часу багато видатних людей залишили нам у спадок свої крилаті вислови, якими зачитуються вже багато поколінь читачів. Блез Паскаль, Мішель де Монтень, Франсуа де Ларошфуко, чи наші Касіян Сакович, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Іван Франко — цей перелік можна безкінечно продовжувати… Особливої популярності такі збірки афоризмів набули в ХІХ та ХХ століттях, мало не в кожній родині на книжкових полицях стояли книги зі словом «мудрість» чи «вислови великих» у назві. Часи змінюються, але читацький інтерес до цього жанру не згасає. Приємно, що і сучасні письменники не бояться пробувати себе в цьому жанрі.

Свято кохання!  Кожен з нас чекає його – світлого, доброго, загадкового… Вулиці Києва, попри нелегке становище  в країні, сяють квітами, ніжними усмішками закоханих,подарунками, освідченнями… Любов вічна, у всі часи.

  Я теж іду у яскравому натовпі київських вулиць, мчу на Севастопольську площу, у культурно-просвітницький центр «Новосвіт», на творчий вечір композитора, піаністки, поетеси, лауреата міжнародних конкурсів  Олесі Сінчук.  На вулиці поблизу центру «Новосвіт»  згуртувалися  люди, а коридор та сходи будівлі вщент переповнені глядачами, які чекають на  святкове дійство.

 І ось – відчиняються двері до зали!  Тендітна молода жінка з гітарою в руках вітає усіх, бажає злагоди і миру. І линуть слова великої любові до України, бажання захистити її, обійняти своєю люблячою душею. Олеся співає про кохання, яке підносить до небес і допомагає жити на землі. Глядачі поринають  у прадавні часи, коли сонце називали Ра, коли  «доня Ладина несла злагоду й мрію всіх віків…». Поетеса згадує квіти соняшника, як сонячних вісників на Землі, а Землю називає осяйним заповідником   усього Всесвіту.

11 лютого в ході штурму ворожого блокпосту поблизу селища Саханка, загинув боєць полку особливого призначення «Азов» Дмитро Коряк (Брат). Інтерв'ю записане за декілька днів до його смерті. 

Вічна пам'ять.

Слова Світлани Костюк, Музика і виконання Оксани Первової-Рошки

«Мистецька подільська сотня» продовжує здійснювати благодійні концерти в населених пунктах Хмельницької області, під час яких збирають кошти на підтримку місцевих вояків. На свято Стрітення артисти-патріоти здійснити тригодинний концерт просто неба у Красилові.

Розмістилися на майданчику просто навпроти входу в місцевий ринок. – розповідає співорганізаторка і учасниця концерту Оксана Радушинська. – Оскільки в неділю зранку люди зазвичай поспішають до церкви і на базар, тож ми вирішили скористатися мудрістю давньої приказки про гору, яка не йде до Магомета, та й не закликати містян завітати на концерт, скажімо, до будинку культури, а влаштувати концерт просто посеред людного місця. Задум виявився вдалим, оскільки вже за лічені хвилини після початку акції, людське море вийшло за територію ринку, городяни вишикувалися навпроти нашої імпровізованої «сцени» біля торгового центру і напрочуд щиро та активно зустрічали кожен номер програми. Та не лише оплесками вразили красилівчани. Найголовніше – майже безперервний людський потік до скриньки для благодійних пожертв! Як і щоразу, туди опускали різні за номіналом купюри, долучался люди різного віку і соціального статусу, але важливо, що повз проходили одиниці.

Слова Галини Фесюк, музика Галини Мороз, виконує Галини Дорош.

Автор відео Галина Химочка.