У п'ятницю, 22 серпня, в Миколаївському академічному українському театрі драми і музичної комедії відбулось урочисте зібрання, присвячене святкуванню 23-ї річниці незалежності України. У залі зібралися керівники різних відомств, депутати, представники духовенства і силових структур.

Відкриття і закриття урочистій церемонії проходило під Державний гімн України. Крім того, присутнім було запропоновано вшанувати хвилиною мовчання тих, хто віддав життя за свободу і незалежність України.

Перед днем Незалежності України отримала несподіваний подарунок - запрошення на прем’єру документального фільму «Сходи Якова» від режисера та сценариста фільму Лесі Харченко. Прем’єра фільму відбулася якраз до дня Незалежності України 23 серпня 2014 року у кінотеатрі Жовтень у м. Києві в рамках проекту «Любомир».  Фільм ще буде в прокаті.  

Цього року на День Незалежності з чоловіком Юрієм Пероганичем мали нагоду відвідати Ворохту і стати учасниками цікавої, пам’ятної події – сходження на Говерлу, організаторами якого вже втретє є Михайло Косило та Євген Баран (голови Івано-Франківських обласних організацій НСКУ та НСПУ).

Я дитина українська

Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці — то є назва

Славного народу.

Україна — то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна — то лан пишний,

І степи, і гори.

Не маючи місця для ведення своєї діяльності в Донецьку, Арт-фонд ІЗОЛЯЦІЯ оголошує програму художніх та культурних ініціатив у Києві.

Цей проект надасть можливість митцям та філософам переосмислити їх стосунки з публікою та публічним простором.

Як стало відомо Cultprostir, ІЗОЛЯЦІЯ реалізує кілька проектів закордонних та українських митців: live відео-інсталяції, створення альтернативного радіомовлення, мобільна студія друку та DIY-кіновиробництво. Програма містить в собі щоденні акції з 18 вересня до 12 жовтня, презентуючи один із проектів у разних місцях міста.

До 23-ї річниці Незалежності України Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує довготривалий віртуальний проект «АРХІВажлива СПРАВА», покликаний познайомити широке коло дослідників та шанувальників вітчизняної культури з унікальними документами, книжковими виданнями та музейними предметами, що зберігаються у нашій установі.

(До 50 - річчя  волинської художниці Валентини Михальської)

Живе в невеликому селі Хворостів Любомльського району на Волині, недалеко від озера Світязь, незвичайна жінка, наділена небуденним талантом і величезною силою духу, – Валентина Михайлівна Михальська, почесний член МГО «Волинське братство» і клубу «Волинянка». У чепурній поліській хаті, в невеличкій кімнаті, завішаній і заставленій картинами, фото, її рукотворними виробами та квітами, відбуваються дива.

Новела

Хоч так крути, хоч сяк, а Катерині було вигідно, щоб її чоловік... помер. І чим швидше, тим краще. Він часто хворів, заледве викарабкувався з однієї напасті, як реп’яхом прилипала інша болячка, однак жодна з них не була смертельною. Довгими зимовими ночами, не маючи сну через надсадний Петрів кашель, що чіплявся від найменшої застуди, Катерина розмірковувала, як би то прискорити чоловікову кончину. Те, що вона не за горами, ­– зрозуміло, бо ж чоловік старший од неї на десяток літ, уже давненько на пенсії, але наскільки це все затягнеться – відомо тільки Богові. А сам Петро до могили, певна річ, не поспішав.