З 15грудня 2018 року по 31березня 2019 року проводиться Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань «Dnipro-Book-Fest-2019».

Метою Конкурсу є популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро та регіоні, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з регіоном Придніпров’я.

До участі у конкурсі запрошуються автори, які мають у своєму доробку прозові україномовні видання, що відповідають умовам конкурсу (Положення див. нижче).

Конкурсанти мають змогу спробувати сили в чотирьох номінаціях:дитяча література (проза), прозові твори (романи, повісті), книга-переклад творів світової літератури українською (проза), кращий дизайн книжкової обкладинки.

До 31 березня 2019 р. конкурсанти мають надіслати одинпримірник видання, заявку і ПДФ-файл тексту книги на адреси, зазначені в умовах конкурсу.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС

Метою Конкурсу є популяризація сучасних українських авторів та прозових україномовних видань у м. Дніпро та регіоні, презентація авторської концепції сучасних українських письменників та дизайнерів книжкових обкладинок, залучення населення до читання українських книг, знайомство авторів України з регіоном Придніпров’я.

Конкурс проводиться БЛАГОДІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «UKRAINIAN MODERN ART LAB»» (Україна, м. Дніпро) та ДНІПРОВСЬКОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЮ МІСЬКОЮ БІБЛІОТЕКОЮ.

Для оцінки надісланих на конкурс робіт створено Журі, до складу якого увійшли літературні критики, письменники, дизайнери, представники організаторів конкурсу.

Ніна Головченко

20 грудня 2018 року в Києві відбувся концерт, присвячений дню народження добровольця російсько-української війни Василя Сліпака. 20 грудня йому мало б виповнитися 44 роки. 29 червня 2016 року Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцево.

Феномен Василя Сліпака

Унікальність Василя Сліпака визначається декількома чинниками.

Він мав дар співу, і той талант був своєрідний, «бароковий», бо Васильміг співати і контртенором, і баритоном. Колеги по сцені відзначають не лише фаховість та оригінальність В. Сліпака як співака, а й його артистизм та емоційність.

Походив зі Львова, але останні 19 років жив і працював у Франції. Співав у Паризькій національній опері, мав успішну сольну кар’єру у Європі.

З 12 по 15 грудня в Українському домі (м. Київ) традиційно проходила книжкова виставка "Київські контракти", де видавництва представляли своїх авторів, автори роздавали автографи, проводили майстер-класи, а відвідувачі виставки, не можна сазати, що дуже активно, але все ж таки купували книжки. 

Житомирське видавництво "БукДрук" (видавець Олексій Євенок) побувало цього разу на "Київських контрактах" вперше. Окрім книжкової продукції на ятці, літератори, які друкуються саме в "БукДрук" провели ряд презентацій та автограф-сесій для читачів. 

Участь в презентації художньої літератури видавництва взяли Олег Антонюк (книжка «Букет із меланхолій»), Петро Кухарчук («Коло»), Тетяна Череп-Пероганич («Бумеранг»), Олена Васюніна («Лист для космонавта»), Валентина Швежикайте («Це місто без тебе») та Марія Кучер ("Вектор надії, вектор любові").

17 грудня відкрилася виставка живопису та презентація одягу для діток «Синергія творчості» в Музеї видатних діячів української культури. Представила свої роботи художниця, а тепер ще й дизайнерка, Оксана Грек з Ніжина.

- На виставці можна побачити дві серії картин "Мамині казки" та "Мелодії душі". Перша - це казкові історії Кота Гарбузовича про прості, але такі дорогі нам речі - домашній затишок, любов, турботу, усе, що ми несемо в серці від бабусь, дідусів до наших діток. Друга - то емоції і почуття жінки, де полотна, немов листи написані, не пером, а пензлем, - розповідає мисткиня. 

Сюрпризом для всіх став показ дитячого одягу із зображенням картин художниці. Робота над колекцією розпочалася ще влітку. Після Київа її в перші дні нового року буде показано у Львові.

Таке рішення ухвалили члени Українського ПЕН під час Загальних звітно-виборчих зборів. За Статутом Українського ПЕН, Андрій Курков очолюватиме організацію протягом 2 років.

До цього протягом 4 років Український ПЕН очолював Микола Рябчук, який відтепер є Почесним президентом організації.

Також під час зборів члени Українського ПЕН обрали двох віце-президентів – Олю Гнатюк та Тетяну Терен. Членами нової Виконавчої Ради Українського ПЕН стали Олена Стяжкіна, Леонід Фінберг, Євген Захаров, Лариса Денисенко та Остап Сливинський.

Андрій Курков – письменник, кіносценарист. Автор романів та повістей «Бикфордов мир» (1993), «Приятель покойника» (1995), «Пикник на льду» (1996), «Последняя любовь президента» (2004), «Ночной молочник» (2007), «Львовская гастроль Джими Хендрикса» (2012), «Дневники Майдана» (2015), «Серые пчелы» (2018), а також книжок оповідань, творів для дітей та сценаріїв до фільмів. Книжки Андрія Куркова перекладені близько 40 мовами світу. До цього обіймав посаду віце-президента Українського ПЕН.

 У чудовому настрої повернувся з Чехії відомий український письменник і журналіст Сергій Дзюба. Адже у театрі музики та поезії «Агадір», в місті Брно, на високому професійному рівні поставили спектакль за його творами у перекладі чеською мовою «Закохайся в мене у суботу». На початку цього року побачила світ чеською та українською мовами ошатна збірка віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Дощ із твоїми очима». Поезії українців прекрасно переклали чеською відомий поет Мілан Грабал та доктор мистецтвознавства, україніст, викладач університету в Брно Петр Каліна. А незабаром цими віршами зацікавилися засновник театру «Агадір», драматург Мілена Фуціманова і директор театру, композитор Ондржей Фуціман. Отож Сергій Дзюба на прем’єрі своєї вистави в Чехії побував. А виставу за творами Тетяни Дзюби «Крила Сімаргла» в Брно покажуть у лютому 2019-го. Справді цікавий і важливий проект наразі фінансує Міністерство культури Чехії.  

Пропонуємо вашій увазі розповідь Сергія Дзюби про незабутні цьогорічні мандри до Праги та Брно.

За результатами голосування членів журі Премії імені Юрія Шевельова до короткого списку номінантів потрапили три книжки:

1. «Церебро» Андрія Бондаря (Видавництво Старого Лева)

2. «Плинні ідеології» Володимира Єрмоленка (видавництво «Дух і Літера»)

3. «Історія на власній шкірі» Віталія Пономарьова (видавництво «Стилос»)

Ім’я лауреата Премії стане відомим 17 грудня – під час церемонії, яка традиційно відбувається в день народження мовознавця, історика української літератури та есеїста Юрія Шевельова. Церемонія розпочнеться о 19.00 в Києво-Могилянській Бізнес-Школі. Зареєструватися на церемонію можна за посиланням.

Вчора, 12 грудня, у приміщенні Національної спілки письменників України стартував фестиваль урбаністичної поезії «На київських пагорбах» .

Відбулось урочисте відкриття фестивалю: керівники НСПУ та відомі письменники у своїх виступах поділилися думками з приводу сучасної урбаністичної поезії, зачитали власні вірші.

Також було презентовано буклет з поезіями про Київ. Упорядник  – письменник, науковець Олександр Гордон.

(рефлексії)

Мирослава Данилевська-Милян. Звіряю душу солов’ю:вибрані поезіі. – Львів: ВД «Панорама», 2018. – 168 с.

Така жертовна й наша роль:
І йти в палати, і – палати!
І світочі нести в майбуть...
Юдоль в Господній дух вдягати –
В цім перша місія.
І суть.
                  Петро Шкраб’юк, «Місія»

Дух Божий перебуває в тілі людини (людина – істота духовна, в іншому контексті – душевна). Не душа, а «Дух Божий ширяв над поверхнею води...»(Буття 1:2). Хоча слова «душа» і «дух» стоять в одному гнізді «Практичного словника синонімів», укладеного Святославом Караванським, але слово «дух»ще й виділено в окремий рядок із наведенням прикладів його вживання.Пригадаймо пораду Декарта: «Уточнюйте значення слів – і позбавите світ половини його непорозумінь». Життя у слові – духовне життя. Ми черпаємо енергію духу від Бога, адже«Бог є Дух...»(Євангеліє від Івана 4:23а), і набуваємо її ще й упродовж нашого життя, якщо воно не суперечить логіці буття і ми споглядаємо світ через «вікно душі» (Лернардо да Вінчі), бо «Хоч би якою дорогою ти йшов, не знайдеш меж душі: настільки глибока її міра» (Геракліт).