У День української писемності й мови, 9 листопада, на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо звучатиме 18-й радіодиктант єдності. Офіційне гасло цьогорічного диктанту #пишеморазом. Воно підкреслює основну мету диктанту – єднання навколо мови.

Як зазначила на прес-конференції кураторка акції, журналістка Аліна Акуленко, радіодиктант - це не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб. Щороку він збирає сотні тисяч прихильників української мови - тих, для кого вона є рідною, і тих, хто тільки починає її вивчати.

Початок заходу — об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, упродовж яких журналісти Українського радіо розповідатимуть про те, де, у яких регіонах України, у яких куточках світу люди готуються до акції. Сам радіодиктант почнеться об 11:30.

Богдан Ковальчук з тих молодих людей, яким зовсім не все одно, що відбувається з їхньою землею і що буде на їхній землі.

Спочатку я думала це буде невеличкий матеріал про юнака, який імпонує мені своїми поглядами, своїм світосприйняттям. Але його відповіді на запитання так вразили, що вирішила дати розповідь про хлопця у вигляді саме ось такого розширеного інтервʼю.

Читайте інтерв'ю з Богданом Ковальчуком на новому сайті "Еліта". Впевнена, що ті, хто знайомиться з Богданом нині вперше, захочуть після прочитаного познайомитися з ним ближче, а ті, хто знають його давно – зрозуміють, як багато ще про нього насправді не знають.

Організатор літературного марафону "ПОеЛІТа", розпочатого напередодні Дня рідної мови, - актив громадської організації "Творче об'єднання "Альтернатива" міста Кам'янського Дніпропетровської області.

До першого етапу марафону запрошено провідних літераторів України. Марафон триває без меж у просторі і часі. Головна мета - знайти однодумців на цьому шляху. До участі запрошуються усі митці.

6 листопада відбулася перша зустріч з майбутніми філологами - студентами кафедри перекладу ДДТУ. Тепер вони знають більше імен відомих в Україні чудових поетів, перекладачів, журналістів. Їх книги можна придбати у книгарнях, або взяти почитати у бібліотеках.

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 рр. Масові політичних репресій охопили усі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники,  селяни,  інженери, бухгалтери, вчителі.  Освітня сфера  1930-х – 1940-х рр. так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба із т.зв. «класовими ворогами», до яких зараховували й освітян.

18 листопада 2018 • 10:00–22:00 • ДП «Український Дім» • м.Київ, вул.Хрещатик, 2

Організатор Фестивалю — Київський академічний ансамбль української музики «ДНІПРО», за підтримки Департаменту культури КМДА та Українського культурного фонду. Автор проекту, генеральний директор Київ-етно-мюзік-фесту "Віртуози фолку» — народна артистка України Олена Кулик.

Унікальність проекту полягає в тому, що маючи гасло «від троїстої музики - до фолк-року», він поєднує у своїй мистецькій програмі на одній сцені представників різних музичних стилів, які у своїй творчості звертаються до скарбів української народної музики, створює широкий майданчик для спілкування, відкриває широкій публіці нові імена виконавців, колективів, композиторів, що працюють в цьому жанрі.

До 120-річчя від дня народження відомого українського поета «Розстріляного Відродження», автора улюбленої пісні поліщуків «Очерет мені був за колиску…» Дмитра Фальківського,

ПОСВЯТА  

Його вірші, п’янкі і чудові,
Розтривожили душу мені.
Я купаюсь в мелодіях слова
І неначе пливу на човні…

Та раптово прилинули згадки,
Тінь печалі на душу лягла…
Я поліську побачила хатку,
Хоч ніколи я там не була…

Навкруги – мочарі та болота,
Ліс в зажурі і буйна вода.
А весною, як пущу затопить,
На Полісся приходить біда.

Тетяна Сидоренко. «Ольга, дружина Пікассо». – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». – К., 2018.

Відома українська письменниця Тетяна Сидоренко вперше в світовій літературі об'єктивно змалювала образ знаменитої танцівниці, своєї землячки Ольги Хохлової, відновивши цим історичну справедливість

«Сьогодні все буде залите сонцем. Всі вікна їхнього дому, вся вулиця, весь Ніжин… Спекотно буде…» Так розпочинає найсвіжішу повість «Ольга, дружина Пікассо» українська письменниця Тетяна Сидоренко. Образ сонця – інколи навіть немилосердного, скаженого, безжального – й справді проходить через усю повість. Поруч з образом головної героїні, її чоловіка, колег з балетної трупи, краю, де вона зросла і сформувалася як особистість, та краю, де довелося жити і відлетіти у небесний Вирій. Від його променів дійсно часом стає спекотно. Як і цього дня. Пекло з часу його появи на обрії до надвечір'я. І спека не даватиме спокою, доки сонце не перекотиться над домом родини поручника Хохлова на інший бік горизонту – на захід. Спека дошкулятиме не тільки Лідочці Миколаївні – матусі Оленьки, берегині шляхетного сімейства, у якої розболиться голова і нападе хвороба з якимсь «наче французьким словом – мігрень», і цей біль не вгамовуватиме ні величезний листок холодної капусти з погреба, ні свячена вода. Додасть ця спека неспокою та болю й читачам, яких з першого абзацу цієї психолого-культурологічної повісті з філософськими роздумами авторка невимушено інтригує розвитком подій і спонукає до останнього рядка переживати за долю своєї героїні, нашої землячки, корінної українки Ольги Хохлової.

«І ВИПРАВДАЛАСЯ МУДРІСТЬ СВОЇМИ ДІЛАМИ*»

Шановний Богдане!
Це книжка про ще мудрішого,
ніж ми з Вами, – мого земляка,
під пам’ятником якого я виріс!..

М. Петренко, 15.08.17
(Дарчий напис на подарованій книжці)

3 листопада 2018 року. Зранку прокручуються в пам’яті рядки вірша Петра Шкраб’юка: «Усе на світі таїна, / Яку повік збагнути годі» (В кн. «Над простором і часом). Відтак прочитав рубаї, прислане на електронну пошту Ігорем Фариною (м. Шумськ):

В живому часі думки перельоти –
відважні свідки вічної турботи
про нуртоплиння буднів безкінечних,
через яке пливуть душі гризоти.

А далі фантастика, хочете вірте, хочете – ні, але не поспішайте підсміюватися. Захотілося мені ще раз перечитати поетичну книжку Миколи Петренка «Вічний втікач» (Львів: Ліга-Прес, 2013. – 84 с.). З чого б то? Запросив до співпраці Інтернет, який поінформував: 6 листопада 1925 р. в сотенному містечку Лохвиця на Полтавщині народився наш дорогий Микола Євгенович. Випадковості здебільшого можна пояснити. Отож – до праці!..

Людина з добрими очима і міцним характером, письменник і журналіст Віктор Васильчук з Коростеня знає, що у житті завжди треба шукати своє, те що до душі: роботу, захоплення, жінку… Так –так. Тоді це назавжди! Тоді це в задоволення! Тоді цьому віддаєшся сповна. Цінуєш, бережеш.

Часу на розмову у нас мало. Задаю кілька запитань і розумію, що це зовсім нічого. Бо переді мною Людина з величезним багажем життєвих і професійних цікавостей. Віктор Васильчук – лауреат премії імені Лесі Українки, заслужений журналіст України, головний редактор благодійної вільної газети «Вечірній Коростень», екс-депутат міськради та автор майже 20 дитячих книжок.

Докладніше на новому сайті Еліта

Про це говорить киянка Юлія Фурса, чаклуючи над черговою зачіскою клієнтки. Перукар-стиліст – це її неосновна робота, це те, чому вона навчилася, аби мати стабільний постійний заробіток і не зрадити справі, якій віддала немало років – викладацькій роботі в одному зі столичних ліцеїв. Юля викладач вищої категорії. Предмет, якому навчає юних, – бухгалтерський облік та технологія підприємств.

Професіонал  – до якої стоять черги в салоні краси і педагог, яка вміє знаходити мову з “найважчими” вихованцями. Адже в ліцей приходять діти з різними долями, різними характерами, різним світосприйняттям…