Радушинська Оксана

Оксана Радушинська: Прийми мене, весно

Вірш Оксани Радушинської в авторському виконанні.
Зйомки, монтаж ХОДТРК "Поділля-центр"

Я пишаюся українцями!

Чи хтось міг іще позавчора спрогнозувати, на скільки щиро ми будемо пишатися нашими вояками? Точніше, не вояками, а армією? Навряд. Я не могла. Хоча мій рідний Старокостянтинів – віддавна військове містечко з колись потужним секретним військовим аеродромом (другим за потужністю чи то в радянській Україні, чи в союзі… Не буду стверджувати напевне, бо було це в пору мого трохи несвідомого дитинства . Хоча відтоді часи змінилися, та значна частина місцевого населення так чи інакше досі «зав’язана» на службі в армії.

Лесині листи

Збурилися… Озлобилися… Сплакалися… Зробилися всі, як один, політично обізнаними і політично активними, рішучими, вольовими… І стало це нашими буднями-святами-думками-диханням... А життя, в особах цілком конкретних людей, зненацька висмикує до якогось геть іншого світу – де болю і надій ані трохи не менше, але верховенствує там безапеляційна віра, сила духу і любов.

Вистава «Лесині листи» Хмельницького академічного обласного театру ляльок «Дивень» у виконанні акторів Лідії та Сергія Корницьких (постановка Сергія Брижаня) вчора упродовж півгодини чарувала містерією професійності і глибинної суті.

Твоє цілуючи ім'я

Саме так  тепло, по-чоловічому щиро назвав свій творчий вечір хмельницький поет Віталій Міхалевський, приурочивши його  до свята закоханих. Отож, ніхто з глядачів, котрі завітали до обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, не відчули нестачі інтимної лірики, чи ліричних пісень, зокрема й авторства поета. 

Ведучою свята виступила письменниця, поетеса Оксана Радушинська.

Кохання - це те, що лікує людські душі в усі часи, за будь-яких обставин. Серця пустіють, коли воно зникає, і оживають при кожній його появі - в погляді, в дотику, в поезії…

Віктор та Ольга Шайди: “Ми познайомилися у День закоханих”

…Святе, грішне, щасливе, невзаємне, заборонене, неземне, пристрасне, крадене, перше, єдине, неповторне, щире кохання. Це все (а перелік синонімів та епітетів можна продовжувати до безкінечності!) — про отакий дивовижний, незбагненний, метафізичний стан, своєрідну алхімію душі, котра з-поміж усіх живих істот у світі притаманна лише людині.

Це той стан, котрий то вкидає до прірви відчаю, то підносить на невидимих крилах вище славнозвісного сьомого неба, без котрого (якщо уявити собі, що в світі раптом зникло кохання!) мистецька скарбниця людства зробилася б убогою, як, власне, зміліла б душа людини, не пізнавши величі почуття, що підносить когось, зовсім звичайного, над буденністю і марнотами, над ваганнями і навіть над Космосом до величі розуміння, що у велелюдному світі вдалося зустріти отого/оту, хто визначений саме для тебе, хто є твоєю половинкою, твоєю людиною, частиною тебе. Проте, щоб зберегти дароване небом кохання, потрібна щоденна праця в ім’я пари, в ім’я почуття, в ім’я родини.

Книжечки про добро від Оксани Радушинської

З виданням нових дитячих книжечок, які неодмінно принесуть багато радості їх читачам, вітаємо письменницю, поетесу Оксану Радушинську.

На своїй сторінці у фейсбуці авторка написала:

«В Україні революція, а в мене... поповнення в родині книженят! Щойно отримала авторські примірники з донецького видавництва "Кредо" - чотири книжечки віршиків з кумедними "живими" оченятами добрих-предобрих звірят із серії "Криниця казок". Потенційні читачі - мацьопи. 
У книжечках - про добро... щоб було його і в житті!»

Поезія Оксани Радушинської

Мої вітряки

Мої вітряки ще не ламані і не подолані,
Мій меч дерев`яний і крові не пив ще канчук.
Старі королі кропив`яні, з рук часу годовані,
Бояться людей і, жалкі, не даються до рук.

Я рівня із ними… Сорочка на душу – вся листяна,
А лати – поверх. 
    …Поєдинку початок сурмлять…
Між небом-землею забралом зіщулилась тиснява,
І ворон чекає поборене серце клювать. 

Я впала? Стою? Я здалася на милість..? Відбулася..?
По літерах митей читаю цей день без пуття.
…Старі королі кропив`яні про косу забулися
І все в межиріччі вітрів коронують життя.

«А що мені дано? Всього лише – молитись»

А що мені дано? Всього лише – молитись
Не рухнув щоб твій кінь, не трісла тятива,
Щоб не змогла змія в наметі зачаїтись
І сонного тебе не вжалила вона.

Ото всього й дано… Під вітром пересуду,
Коли іде війна – щомиті, не щодня,
Чекає ворог наш, коли тебе забуду.
А та молитва – що? У жмені пташеня.

Пусти його у світ – загубиться, загине.
Чи ж долетить туди, де твій пекельний бій?
Лиш у горнилі днів обпалюється глина…
Лиш продають старцІ надію безнадій…

"А де будеш ти"

А де будеш ти,
Коли гола вода,
Велика біда 
Прийде?
Чи зможеш пливти
Як зірве мости?
Як мул неживий 
Візьметься рости
І давні листи
Корабликами 
Поведе?..

Вечір пам'яті Володимира Ножки

Десять років тому в пору Йордану відійшов у засвіти уродженець Старокостянтинова, заслужений працівник культури України творець і керівник відомого фольклорного колективу «Дзвіночок» Володимир Ножка.

Для багатьох Володимир Іванович був другом, колегою, вчителем… За десять років по ньому колектив отримав ім’я свого засновника і, очолюваний дружиною майстра, продовжує функціонувати, виступати, перемагати. От і сьогодні під час концерту пам’яті маестро зі сцени звучали пісні: журливі, веселі, жартівливі – власне, як і саме життя.

Відбувся творчий вечір Оксани Радушинської

DSCN4107В обласному науково-методичному центрі культури і мистецтва започатковано «Мистецьку гостину».

Тут пройшов творчий вечір відомої поетеси, прозаїка, письменника, журналіста, теле- і радіоведучої, члена Національної Спілки журналістів України та Національної Спілки письменників України Оксани Радушинської під назвою «Здрастуй, радосте моя біла!».

«Здрастуй, радосте моя біла!» - творча зустріч з Оксаною Радушинською

Поезії Оксани Радушинської радують і захоплюють, хвилюють і вселяють надію. Вони надзвичайні, як і сама поетеса. У них щирість і світло, як і в її душі, її погляді, у них -  усміхнена радість, така, як завжди на її вустах.

Ви хочете літа - відкрийте хоча б одну із її поетичних збірок і воно вам звідти солов'їно защебече. Ви хочете весни чи осені -  багато написано і про це. Ну, а коли прагнете побачення із зимою - щирою і зовсім не холодною, світлою, морозяно-візерунчатою, але не сердитою, тоді завітайте на творчу зустріч з авторкою, яка відбудеться 16 січня цього року о 15 годині у місті Хмельницькому (методичний центр культури і мистецтв) під назвою «Здрастуй, радосте моя біла!».

Портал «Жінка-УКРАЇНКА» дякує Оксані Радушинський за те, що завдяки своїй творчості, наповнює душі і серця українців щедрістю поетичного слова, яке має силу сцілювати від усіх суспільних недуг.

Об'єднати вміст