Радушинська Оксана

«Подільська мистецька сотня» продовжує лікувати піснею та музикою

Вчора артисти виступили у Сатанові перед бійцями, які постраждали під Іловайськом, а позавчора – у Рівненському госпіталі.

Другий день поспіль «Подільська мистецька сотня» навідує з концертами поранених українських вояків. Другий день поспіль вони очі-в-очі спілкуються з тими, хто дивився у вічі смерті і вирвався з її пазурів. Вчора, 8 жовтня, на прохання начальника УМВС України в Хмельницькій області полковника міліції Олександра Розізнаного, спрацьована команда наших артистів навідала вояків, котрі вижили під Іловайськом, а зараз проходять реабілітацію у санаторії Сатанова.

Не слова, а щось значно більше

«Не слова» – назва благодійного творчого вечора від талановитої і неординарної Оксани Радушинської, який відбувся 2 жовтня у приміщенні обласного академічного театру ляльок «Дивень» (місто Хмельницький). Чому така назва – запитаєте ви? А тому, що то справді були не слова, а емоції, відчуття, спорідненість душ, свято. І це добре. Тому що нам усім сьогодні дуже потрібно хоча б трошки такого теплого свята.

Прекрасна зала театру, професійні ведучі (Віктор Шайда та Оксана Радушинська), чудові артисти, співаки, композитори (Марія Ясіновська, Світлана Мирвода, Маркіян Свято, Людмила Врода, гурт 2+3, Артем Ромасюков, Богдана Ясінська, Олег Круторогий, Іван Пустовий, Наталія Крилішина).

Оксана Радушинська: «Живучи у світі людей, треба намагатися не перестати бути людиною»

Оксану Радушинську шанувальники української літератури знають як прекрасну письменницю, журналіста. Але окрім всього цього вона веде ще й активне громадське життя.

Допомагати іншим не на словах, а на ділі, тим, кому може, і хто цього найбільше потребує - ось ті завдання, які вписує у свій життєвий розпорядок щодня. 

Оксано, на Вашій сторінці у Фейсбуці повідомлення про те, що комусь необхідна допомога (зазвичай хворим) з’являються частіше, ніж зразки творчості. Це тому, що Ви знаєте самі як нелегко бути з бідою наодинці? Чи тут щось інше? 

Незабаром творчий вечір письменниці Оксани Радушинської

2 жовтня у Хмельницькому театрі ляльок «Дивень» (вул. Проскурівська, 46) відбудеться творчий вечір  письменниці, журналіста, громадської діячки і просто хорошої людини Оксани Радушинської з інтригуючою назвою «Не слова».

Як завжди, на глядача чекає безліч приємних несподіванок, бо кожен творчий вечір авторки - це свято для душі.

Цього разу разом з письменницею на сцену вийдуть і наші спільні друзі – талановиті, щирі, прекрасні українці, учасники порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Світлана Мирвода, Віктор Шайда, Маркіян Свято. Звучатимуть пісні на музику Івана Пустового.

Вхід вільний. Але бажаючі зможуть в ході концертної програми зробити свої благодійні внески на потреби хмельницьких армійців.

Побували з концертом у госпіталі

DSC_0077Як ми й обіцяли після відвідин хмельницького госпіталю трохи більше місяця тому, знову навідалися з концертом до українських вояків, котрі одужують після поранень, отриманих на Сході країни. У день нашого візиту на лікуванні в військово-медичній установі перебувало понад шість десятків «атошників». Близько половини з них вийшли передобідньої пори до паркової зони на території госпіталю, аби послухати пісень і просто поспілкуватися з артистами. Хоча прибули ми не як артисти-поети-музиканти, а в якості волонтерів, котрі привезли і позитивні емоції, і гостинці.

Акція на Проскурівській

Днями у Хмельницькому на Проскурівській за ініціативи Віктора Шайди у співпраці з Фондом "Центр Добриня" та волонтерським рухом Хмельницький Армія SOS відбулася безстрокова акція, під час якої хмельницькі артисти співали та грали просто посеред пішохідної вулиці, збираючи в такий спосіб гроші для придбання касок нашим воякам в АТО.

Все вдалося на славу. Одні перехожі слухали  виступи, зупиняючись на кілька хвилин, чи кілька десятків хвилин, інші - поспішали у справах. Та найголовніше - у скриньках у руках волонтерок, завдяки хмельничанам, назбиралося немало потрібних коштів. І це головне.

Детальніше: https://www.facebook.com

Малюнки для Героїв

Неодноразово натрапляла на інформацію про те, що дитячі малюнки і різні нехитрі роботи, виконані малечею власноруч, не аби як покращують настрій і додають снаги нашим героям-воякам. Ні хвилини не сумнівалася в терапевтичному ефекті таких послань, проте вірила, як то мовиться, на слово. А ось тепер випало особисто пересвідчитися, на скільки сильною і позитивною енергетикою сповнені дитячі мистецькі творіння! 

Акція на підтримку армії у селі Веснянка

Село Веснянка мого рідного Старокостянтинівського району стало першим, звідки на теренах нашого краю стартувала серія благодійних концертів "З любов' - заради миру" з метою збору коштів на придбання необхідного спорядження, зокрема бронежилетів, для мешканців району, котрі незабаром вирушать в зону АТО. Назву "позичила" сама в себе після нашого благодійного концерту, що відбувся в липні в обласній філармонії.

Олександр Пажимський: «Живу під підсонням українців, де накопичено наш фольклор і космос нашого світобачення»

…Старі скульптури левів, витесані з моноліту пісковика, стиха зітхають уві сні, сторожачи обабіч високі сходи до входу в ошатний маєток. Вони ще пам’ятають той час, коли височіли біля Графських воріт і один – радісний – вітав панських гостей, а другий – із сумним виразом – проводжав із маєтку незнаних і знаних нині графів, поміщиків, купців, мистецьку, культурну та наукову еліту, тих, хто приїздив розважитися, наснажитися, відпочити, повчитися, переховатися від переслідування, радісно в’їхати, щоб жити до віку, чи осоромлено полишити Самчиківський замок…

«Пережити це літо...»

Пережити це літо – 
Картато-усміхнене, світлонебе…
…Сходить сонце над світом
Веселковою пам’яттю стебел.

Пережити цей гамір –
До тиші. До тихої тиші. –
Доки листяні гами
Ліс блаженний священно задише.

Перемлоїться спека,
Перекрутиться сонячне диво…
Буднів відеотека
Стане мливом, розпливчатим мливом…

Привітали «автобатівців» зі святом

Ніколи раніше мені не випадало бувати на усіляких заходах у військових частинах. Ні з цікавості, ні по роботі, ні по дружбі... «Раніше» – це до війни. За останні кілька місяців довідалася про армію, як і багато хто з нас, у рази більше, аніж це природно для цивільної людини. Проте реалії життя вносять власні корективи і розставляють акценти, відповідно до громадянської позиції і особистісних вимог сумління. Отож, тепер для мене армія – це не просто звичайні люди при службі, а герої. Гідні. Порядні. Справжні.

Говорили про все... і про війну

У творчих людей нині особлива місія – лікувати переповнені аж занадто болем людські душі словом, піснею, мистецтвом. Часом це неабияк допомагає. Про одну з таких теплих  зустрічей розповідає письменниця Оксана Радушинська:

- На прохання багаторічної подруги, очільниці соціальної сфери міста Старокостянтинова Хмельницької області Наталії Шабельник, мала сьогодні творчу зустріч в міському Територіальному Центрі соціального обслуговування, надання соціальних послуг.

Об'єднати вміст